Автор перекладу: Світлана
Наприкінці минулого тижня кілька разів траплялися на очі висловлювання різних джерел про те, що після такого шизофренічного тижня вихідні здаються чимось на кшталт лікувальної перерви. І наголос робився на тому, що тиждень таким зробили висловлювання та дії президента США Трумпа. І справді, поки він мовчить, у світі начебто більш-менш тихо, але щойно він виходить із душу або повертається з полів для гольфу, лихоманка починається з новою силою. Саме тому висловлювалася надія на те, що хоча б у вихідні автомат випадкових висловлювань і рішень зробить невелику паузу.
Нагадаємо, що на тижні стався той самий кидок, розслідувати який у США вже нема кому. Тобто одним своїм рішенням про мито Трумп обвалив фондовий ринок, а іншим – викликав його зростання. Ну, а фокус там полягав у тому, що приблизно за 20-30 хвилин до того, як Трумп виступив із промовою про призупинення тарифів на 90 днів для всіх, крім Китаю, на біржу вийшли гравці, які почали масово скуповувати акції на їхній мінімальній вартості в цей проміжок часу. Мені не вдалося знайти жодної іншої думки, крім тієї, що це зіграли ті, хто мав інформацію з Білого дому про майбутню промову Трумпа. Жодного іншого пояснення тому, що братва Додіка сколотила статки, просто немає.
У цьому випадку йдеться не про того самого Муска в тому сенсі, що акції «Тесли» спочатку впали, а потім піднялися, а про навмисне скуповування акцій за свідомо низькими цінами. Між іншим, у Конгресі вже почалося вирування, хай і не з приводу самого Трумпа, а з вимогою провести розслідування фінансового стану конгресменів у цей проміжок часу. Таке формулювання питання свідчить про те, що коло осіб, які отримали інсайдерську інформацію, було набагато ширшим, ніж це можна було б уявити.
У будь-якій цивілізованій країні, та й у США до Трумпа, подібний скандал цілком міг привести до відставки президента. Справді, Ніксон був змушений піти у відставку не за те, що шахрайським шляхом зрубав бабло собі та своїй братві, а за нікчемне прослуховування опонентів у готелі «Вотергейт». Якби він зараз був живий, кусав би лікті за те, що пішов з такого мізерного приводу. Ба більше, Ніксона притиснули різними доказами попри те, що він та його люди посилено замітали сліди, а Трумп не тільки не думає цього робити, а й навіть хвалиться перед усім світом.
Здавалося б, для одного тижня всього цього виявилося більше ніж достатньо, але на його фініші Трумп робить заяву, що, можливо, продовжить відстрочку по тарифах більше ніж на 90 днів. Плюс до того, він запровадив виняток із тарифів щодо смартфонів, комп’ютерів та супутньої продукції. В Китаї одразу зреагували в тому плані, що Трумп змушений відгрібати назад просто тому, що він не тільки не здатний прораховувати ситуацію на кілька кроків уперед, а й не уявляє наслідків навіть одного кроку. Тобто до нещодавнього діагнозу некомпетентності й непередбачуваності, який дали Трумпу, додалися інші і вже цілком беззаперечні аргументи. Адже самі торговельні війни – далеко не новина, але зазвичай тарифне протистояння застосовується щодо окремих груп товарів, які й відображають суть спору.
Просто нагадаємо про те, що формально війна США з Японією почалася саме через ембарго на постачання в Японію сирої нафти. Простіше кажучи, навіть такого вибіркового запровадження обмежень може виявитися достатньо для великої бійки. Але тоді йшлося тільки про нафту і тільки щодо Японії, а зараз Трумп завернув тарифи проти всіх товарів і всього світу, що, по суті, є проявом цілковитої некомпетентності ініціатора такого ходу.
Тут навіть сперечатися нема про що, бо тарифи було запроваджено і стосовно тих країн, які практично нічого не постачають у США, а тому про жодне відновлення балансу не може бути й мови. Також ці тарифи було запроваджено проти країн, які не обкладають американські товари митом. Тобто реальних причин вводити мита саме в такому форматі не було абсолютно, і запровадженням відстрочок, а тепер – і винятків з тарифів Трумп сам розписується в тому, що ні він, ні його радники не уявляли і не уявляють масштабів наслідків цього ходу, насамперед – для США.
Трумп це робить не так для якоїсь практичної мети, як тому, що хоче і може. Ба більше, з Білого дому вийшла інформація про те, що коли Трумп запровадив першу порцію тарифів стосовно Китаю – 34%, він був упевнений, що Пекін одразу ринеться домовлятися. Саме тому Трумп не раз наголошував, що йому подобається Сі як людина і диктатор, але Америка йому – дорожча. У зв’язку з цим Трумп дав команду Держдепартаменту представити керівництву Китаю осіб, через яких він готовий приймати китайські пропозиції як по суті питання, так і щодо організації зустрічі з Сі. Ба більше, Трумп наполегливо зажадав, щоб саме Сі першим зателефонував і попросив про зустріч.
Тобто у Додіка був план щодо Китаю, і він його вже розробив до деталей, хто кому має дзвонити першим і через кого мають пройти попередні узгодження зустрічі перших осіб. Для нього було важливо, як він при цьому виглядатиме, і він навіть видав указ про підвищення напору води в трубах, щоб прекрасне волосся виглядало ще привабливішим… Тільки от у Пекіні залишили поза увагою той список контактних осіб, який надіслав Додік. Тим самим було надіслано сигнал, що, мовляв, нам не потрібні твої контакти і контактні особи.
А в цей час Трумп чекав на дзвінок, і замість дзвінка Китай викотив дзеркальні санкції на ті самі 34%. І це в той самий момент, коли він так бадьоро розповідав, що всі біжать до нього домовлятися. Словом, план величної поблажливості до прохача-Китаю почав руйнуватися, і Трумп запровадив додаткові тарифи, а дипломатичними каналами Пекін попередили, що якщо він відповість тим самим, то Додік розлютиться. Пекін запровадив і без особливої помпи почав виводити свої активи з США.
Розпродаж боргових зобов’язань іде за планом, і наскільки можна зрозуміти, Китай не прискорює цей процес, натомість повністю припинено будь-які інвестиції в американські активи, а те, що вже було інвестовано, терміново виводиться з найрізноманітніших проєктів. При цьому сам Пекін взагалі не акцентує на цьому уваги, а дані надходять з американських джерел. У результаті виходить, що Трумп посилено шле в Китай сигнали, які тільки переконують Пекін у тому, що Додік живе у своїй, вигаданій реальності і що за ці чотири роки можна зробити те, що було неможливо зробити раніше.
Ну, а Трумп, уже розуміючи, що увімкнувши задню щодо тарифів, він виглядає вже не так велично, а скасування тарифів на телефони, комп’ютери та інше, що виготовляється майже повністю в Китаї, – і зовсім смішне, він демонструє те, що тепер стало його фірмовим стилем:
«Президент Дональд Трамп у неділю сказав, що оголосить ставку тарифів на імпортовані в США мікрочипи впродовж наступного тижня, додавши, що стосовно деяких компаній цього сектору буде виявлено гнучкість. Трамп не став коментувати можливість звільнення від мит таких товарів, як смартфони. «У цьому питанні потрібна певна гнучкість, не можна дотримуватися занадто жорсткої позиції», – сказав американський президент».
Отже, вихідні не стали таким собі перекуром для автомата випадкових слів. І, між іншим, він відгукнувся про удар по Сумах, який виконав його друг Владімір. Трумп назвав це помилкою, але провину, як завжди, поклав на Порошенка, точніше, на Байдена. Мабуть, дід пустив ракети по Сумах зі своєї глибинки. Словом, за кілька годин він приїде до Овального кабінету, і лихоманка продовжиться.