Автор перекладу: Світлана
Кілька днів тому довелося дивитися на карту столиці у плані того, якими маршрутами заходять Шахеди, бо найчастіше вони йдуть через Бровари і далі – на Троєщину або з боку Борисполя у напрямку ПОХ – кияни знають, що це не лайка, а скорочення загальної назви «Позняки – Осокорки – Харківський». І от при перегляді карти щось із назв зачепило в районі Троєщини, але одразу не зрозумів, що саме. Це при тому, що з правого берега туди ведуть проспекти, які мають славні імена Бандери та Шухевича. Довелося повернутися і уважно розглянути назви, і тут виявилося те, що здивувало.
Якщо хтось цікавиться церковними справами, то філія РПЦ в Україні мімікрувала під УПЦ. Суті це не змінило, і ось увагу привернула назва одного з осередків цієї конторської організації, яка має назву «церква ікони божої матері всецариці». Так і написано. Якщо комусь цікаво – самі подивіться карту східної околиці Троєщини, яка виходить у напрямок Броварів, там ви знайдете цей вибух мозку посеред вигрібної ями.
Московські попи московського ж патріархату, заснованого особисто товаришем Сталіним і закріпленого під ведення п’ятого главку КДБ, залишаються вірними своїй конторсько-совковій суті і навіть побудову назв беруть із тих часів. Зараз назви вулиць вже суттєво підтерли совкове минуле, але ті, хто його пам’ятає, точно знають, що практично в кожному більш-менш великому населеному пункті, де було з кілька десятків вулиць, обов’язково була вулиця Леніна, зазвичай – центральна, а десь паралельно, ближче до околиць, також обов’язково була вулиця з назвою на кшталт «п’ятдесятиріччя жовтня».
Якщо не знати контексту, то назва виявиться абсурдною, бо щоб назвати вулицю так, щоб дати одному з місяців року числове значення, треба мати особливий склад звивин, або ж назву міг би дати пацієнт, який постійно зловживає препаратами. Але насправді це була не найвишуканіша назва, тому що доводилося стикатися з більш закрученою – «вулиця імені святкування п’ятдесятиріччя жовтня». Ще раз: вулиця імені святкування… Гадаю, що якби це не був совок із його всім зрозумілим новоязом, усіх тих, хто придумав таку назву і затвердив її, треба було зібрати в одному автобусі й відправити у відділення клініки, де такі розлади лікують галоперидолом.
Слава богу, ті часи минули, і на зміну більшовицькій ідеології прийшли попи, які роблять точнісінько те саме. І от вони називають своє місце сходок «церквою ікони», мало того, ще й «всецариці». От просто вдумайтеся навіть не в цю дикість назви, а в те, що було в голові того, хто таку маячню придумав! Якби матір Ісуса хтось за життя назвав просто царицею, вона б гнала такого діяча мокрим шматтям до самих околиць Назарета, а якби одразу обізвав всецарицею, то, швидше за все, вона покликала б на допомогу свого чоловіка Йосипа, отця Ісуса, і той, будучи теслею, знайшов би набагато вагоміші аргументи, ніж мокре шмаття.
Швидше за все, він прихопив би щось на кшталт стамески і обов’язково – молоток, щоб привести негідника у притомний стан або, в гіршому випадку – в такий, щоб він більше ніколи такої гидоти не ніс на його дружину. Але їх давно вже немає, і тому заступитися нема кому, а московські попи розважаються як хочуть. І що найцікавіше, це вже відкрите паскудство світиться на карті столиці України. А це означає, що хтось же це реєстрував, вносив до реєстрів, і так далі.
І отакого «добра» по Києву – як бруду. Зрозуміло, що Конституцією в нас закріплено свободу совісті, що означає і свободу віросповідання. Але якщо це віросповідання являє собою дикість, яка несе явну і безпосередню загрозу громадянам України, то напевно, це питання треба якось вирішувати. Скажімо так, якщо раптом відкриється храм імені священного птаха і водночас – бога Кетцалькоатля, ми що ж, його теж підведемо під свободу совісті? Адже воно теж формально є релігійною течією, і якщо вважати, що воно також користується заступництвом конституційної норми, то й нехай собі буде. Тільки от ритуали цієї релігії передбачають людські жертвопринесення, і якщо хтось не в курсі, – прочитайте про те, як там здійснювалися релігійні обряди.
Хтось може сказати, що ці течії не можна зіставляти, або простіше: це – інше. Але в такому випадку можна зануритися в історію і виявити, що відмінностей не так і багато як з формальної, так і з фактичної точки зору. Що стосується формальної частини, то кожен може уважно прочитати опис обряду євхаристії, якщо ще сам не знає, що це. Ну, а якщо поглянути, скільки людей було знищено в ім’я цієї релігії, то ацтеки можуть відійти вбік і курити за рогом. Правда, американські товариші, як кажуть, вживали жертв без алегорій через вино і хліб, але це вже деталі.
Знову-таки, хтось може заперечити, що зараз усе це не має вже ніякого значення, бо обряди не кровожерливі і, більше того, вони спрямовані на любов до ближнього і таке інше. В такому разі саме сьогодні, після повідомлень про події в Сумах, пропоную уважно прочитати сьогоднішній ворожий текст саме про любов до ближнього у виконанні завідувача конторського патріархату. Текст великий за обсягом, але все-таки варто його прочитати повністю.
«Глава РПЦ знову вказав на небезпеку неоязичництва для Росії. Патріарх Кіріл робить це не вперше. Ми писали, що в лютому за ініціативою Церкви почалася боротьба з неоязичництвом на фронті. Але предстоятель вважає, що це не дало належного ефекту. За даними наших джерел у Церкві, через це патріарх Кіріл звернувся до Владіміра Путіна з проханням повністю заборонити неоязичництво та його прояви на законодавчому рівні…»
Тут начебто немає нічого незвичайного, просто великий бізнес душить дрібних конкурентів, які роблять те ж саме, але інакше, і головне – відводять лоха вбік. Причому мода на гадунів, ворожок, віщунів і чаклунів там настільки в тренді, що тризначні мінімальні гонорари цих діячів відбивали весь апетит і сон у товариша Гундяєва, але далі – текст його звернення до прутіна, і, читаючи його, тримайте ацтеків в умі.
«Владімір Владімірович. Ми молимося за силу російської зброї, за те, щоб наші ракети, безпілотники, снаряди точно били нацистів на Україні. І щоб їх боялися у всьому світі. Молимося за те, щоб ми перемогли американців шляхом переговорів. Постійно молимося за ваше життя і здоров’я. Але ефективність цих молитов падає через те, що в Росії багато ворогів істинної релігії – Православ’я. Занадто багато в суспільстві ворожок, чаклунів та іншої нечисті. А частина військових на фронті поклоняються язичницьким ідолам, забувши, в якого Бога вірить Росія».
Тобто пацієнт відкрито каже, що вони моляться за те, щоб їхня зброя вірніше і точніше нас убивала… Ацтеки? А у нас – «церква всецариці». Як усе це може співіснувати в одній реальності, для мене абсолютно незрозуміло. Чи може, хтось-таки може все це поєднати? У мене – не виходить.