Автор перекладу: Світлана
Поки дописував попередній великий матеріал, стався удар двома «Іскандерами» по центру Сум. У зв’язку з цим довелося взяти технічну паузу, і на те були причини. Очевидно, що наступний матеріал може бути присвячено Сумам і нічому більше, але ми десять років дотримуємося правила не вживати матюків зовсім. Проте, крім них, не було жодного тексту, тому довелося витримати паузу, і тепер – стисло і про справу.
***
Перше: станом на момент написання цього тексту пройшли повідомлення про 34 загиблих та понад сотню поранених. Думаю, що до кінця дня ці дані збільшаться, бо вибух такого боєприпасу міг призвести до повної фрагментації кількох тіл, а доки не буде встановлено, кому належать виявлені останки і скільки людей загинуло такою смертю, їх не включатимуть у зведення. Крім того, якщо підтвердиться інформація, що це були ракети з касетною БЧ, то вбитих і поранених може бути виявлено на певній відстані від епіцентру вибуху. Тож це – не остаточні підсумки щодо втрат.
Щодо цілі, по якій було завдано удару, вже є різні версії, а як воно було насправді, дізнаємося дуже скоро. Люди відійдуть від шоку, і, напевно, буде сказано все, що тільки можна. Загалом таке приховати не вдасться напевне. Зате вже точно встановлено, хто завдав удару і звідки. Одна ракета прилетіла з Курської області, а інша – з Воронезької. Вже встановлено номери військових частин і, треба так розуміти, – особовий склад, який виконував удар, і ті, хто віддавав на це наказ. Гадаю, що якщо в них є страхування життя і здоров’я, страховим компаніям слід просто зараз знайти будь-який спосіб, щоб розірвати договори страхування. Думаю, що шансів у них немає ніяких.
У зв’язку з тим що на цей момент остаточної ясності з ціллю удару немає, висунемо два припущення, які вже на повну силу розкручуються ворожою і нашою пресою і медійно значущими персонажами. Якщо удар завдався в місце, де знову хтось зібрав військових, неважливо для чого – наради, нагородження чи ще чогось, особу ініціатора має бути встановлено, і, за великим рахунком, тут уже час діяти в руслі «законів воєнного часу». Схоже, що тільки таким чином можна відучити від подібних заходів. Але знову ж таки, поки це – версія, і ясність буде пізніше.
Другий варіант – знову влупили відповідно до даних їхньої дивної розвідки, як це було у Кривому Розі, де били у сходку перукарів та манікюрш. У будь-якому разі, удару завдано в центр міста і загинули цивільні люди. Причому били балістикою, і підлітний час ракети, запущеної з Курської області, був лише хвилину-півтори. Тож шансів сховатися у людей, які опинилися в епіцентрі вибухів, практично не було.
Далі: попри те що більша частина пусків балістики останнім часом походить саме з Курської області, а летить або по Сумах, або через Сумську область, то, напевно, цей маршрут польоту ворожих ракет слід було якось контролювати. Як – фахівцям видніше, але все це повторюється раз у раз. Гаразд, припустімо, що прикривати цей напрямок нема чим, у такому разі залишається лише дзеркальна відповідь. Тут уже справа не у правилах ведення війни чи в чомусь подібному, а в тому, що ворог зараз розгорнув відвертий терор і не несе за це адекватної відповідальності. Якщо її й не планується організувати так, щоб у нього волосся в штанах стало дибки, все це повторюватиметься щодня – через день.
Сподіватися на те, що хтось у Вашингтоні перерве своє улюблене заняття – гру в гольф або миття прекрасного волосся, може лише альтернативно обдарований пацієнт. Нічого цього не буде в принципі, а якби й було, цей мийник шевелюри стрімко втрачає авторитет, і незабаром його слова взагалі ніхто не стане сприймати всерйоз. А якщо так, то діяти треба самостійно і надавати відповідь у такій формі, яка змусить ворога реагувати на такі речі, як дзвінок і лампочка – на собаку Павлова. Тільки та починала їсти, а тут – навпаки. Все, без матюків більше не виходить.