Автор перекладу: Світлана
Інформація про те, що в Курській області ЗСУ збили аероплан Су-35, який (зовсім) не має аналогів і в принципі не може бути нічим і ніким перехоплений, бо вміє виконувати фігури верхнього пілотажу «Кобра Пугачова» та «Удав Пригожина», з’явилася ще вранці. Причому якби просто в Мережу пішло таке повідомлення, то в курнику рвали б на собі спіднє і розбивали об свої голови матрьошки і балалайки з криком «Вы все врети!», але на офіційному ТГ-каналі ВПС України було викладено відповідне відео в низькій роздільній здатності. На ньому видно розпластану в полі тушку аероплана, з якого йде дим. Мабуть, після того, як СБУ провчила казкарів-богоносців, вони почали діяти обачніше.
І справді, спочатку Служба видала коротку версію вирізання «стратегів», а потім, коли лапті забрехалися у своїх казках, – дала повніший варіант, який показав набагато більше і, зокрема, ту саму захмарну брехню, яку понавигадували мешканці хатинки на курячих ніжках. Там навіть важко сказати, де утворилася більша ганьба – у самому факті розгрому чи в тому, як вони всі кинулися вигадувати байки за принципом «Тупий і ще тупіший». І цього разу вони притримали коней, але тут виступив їхній провідний у частині авіації блогер – Файтербомбер, який підтвердив втрату літака коротко і без звичних живописань:
Цей короткий пост виявився пачкою дріжджів у їхній вигрібний простір, і фонтан пішов просто на поземному польоті. Причому реакція лаптів дуже швидко розділилася на два напрями. Перша, безумовно, відображає прагнення до позитивного мислення: публіка радіє з того, що льотчик уцілів. Друга частина публіки не обтяжує себе такими мисленнєвими конструкціями і просто шукає, на кого б вилити перманентний надлишок отрути й жовчі. Безумовно, черговим напрямком є Україна, але й блогеру дісталося по перше число. На думку публіки, таке розповідати не можна, тому що народ-богоносець має чути щось на кшталт: «Все выше, и выше и выше стремим мы полет наших птиц». Усі ж пам’ятають цю пісню?
А ось так узяти й розповісти, що було збито літак, про який сам цар казав, що він кращий за F-22, може тільки ворог народу. Бо що ж це виходить, фюрер сказав неправду? Хіба не цей літак лише виходить на позицію, і все? Із цього приводу в совку сказали б чітко і з погрозою: «Аполітично міркуєш!» Свинею блогера не назвали, а якщо й назвали, то напевно, таке потерли, але з десяток коментарів у стилі «Поїж жолудів» все-таки залишили.
Але найнеприємнішою реакцією виявилася інша і начебто не скандальна словесна конструкція. Суть зводиться до того, чим літак збили над своєю територією. Адже всім відомо, що на озброєнні ЗСУ є найкрутіша система ППО – «Петріот», хоча це й не зовсім так. Втім, з приводу «Петріота» цар теж висловлювався в тому плані, що партнери передають Україні старий мотлох, а «Петріоти» на покоління відстали від їхніх систем ППО С-400, і що він особисто клацає «Петріоти», як горішки, і що ж це виходить, їхній аналоговнєтний і вундервафельний Су-35 завалив «Петріот», застарілий комплекс позавчорашнього покоління? Серйозно?
Зауважимо: тут ми не маємо жодної інформації про те, чим було збито аероплан противника, але логіка підказує, що над Курською областю його могли дістати або далекобійною системою ППО, або по ньому відпрацював наш винищувач за допомогою ракети «повітря-повітря». У будь-якому випадку, ракета мала летіти до цілі 100+ кілометрів, і в такому випадку вибір платформ не надто великий. Приблизно так міркують і лапті, ну, а сам факт перехоплення, швидше за все, виявився сюрпризом для ворожого пілота, бо він навряд чи заходив би в зону можливого ураження. Йому просто немає потреби це робити, тому що це не бомбер, який має вийти максимально близько до точки скидання, чи розвідник, що вже давно виконується дронами, а тому, швидше за все, ураження було повною несподіванкою.
І я схиляюся до того, що це було перехоплення нашим винищувачем і, швидше за все, F-16. Проти версії з «Петріотом» свідчить те, що наші військові вже робили ризиковані маневри з висуванням пускової установки ближче до лінії фронту. Декілька таких операцій виявилися дуже результативними, але потім противник став уважніше стежити за такими можливостями, а можливо, задіяв агентуру, після чого став валити по місцях можливого розташування машини «Іскандерами». Як мінімум одну пускову було пошкоджено, після чого цю практику було припинено.
І справді, щось подібне можна виконувати виключно з прикриттям ефекту раптовості, тобто коли противник у принципі не очікує подібного фокусу. А коли таке виконали кілька разів поспіль, ворог обов’язково розробить контрзаходи, і якщо продовжувати діяти в тому самому ключі, як мінімум результат подібних маневрів буде мізерним, а загалом можна зазнати невиправданих втрат. Виходячи з цього, ми б не робили наголос на цій версії, бо негативний результат уже був і навряд чи хтось наважиться ризикувати таким самим чином. Тим більше що Су-35, попри всю його розпіареність, – не той приз, заради якого можна було б грати в гусарську рулетку.
А ось що стосується F-16 – інша справа. І тут не можна в лоб порівнювати ці дві машини в плані «хто сильніший». Важливо розуміти те, на яку інфраструктуру зав’язано машини, що буде просто кратно впливати на можливості апаратів. Причому ці можливості стосуються як пілота і машини, так і бортової зброї, яка є в її розпорядженні. А як уже було сказано раніше, буквально кілька днів тому вказані літаки отримали найважливішу опцію, без якої вони були сліпоглухонімими.
До речі, не виключено, що втрати трьох машин було зумовлено саме тим, що їх не було обладнано обвісом, без якого в тих самих Штатах чи Нідерландах, які поставили нам останню партію аеропланів, їх навіть до експлуатації не допустили б. Загалом літаки отримали інтеграцію в бойову систему обміну даними, про яку варто сказати пару слів.
Link-16 – це захищена тактична мережа передачі даних, яка використовується переважно військовими для обміну інформацією в реальному часі. Вона забезпечує безпечний, стійкий до перешкод зв’язок між різними платформами, такими як літаки, кораблі, наземні війська та командні центри. Основні характеристики:
- Передача даних: дозволяє обмінюватися тактичною інформацією, включаючи дані про цілі, координати, статус сил та командні повідомлення.
- Технологія: використовує протокол TDMA (Time Division Multiple Access) для розподілу часу передачі між учасниками мережі.
- Безпека: застосовує шифрування та частотне стрибкоутворення (frequency hopping) для захисту від перехоплення та глушіння.
- Застосування: широко використовується в НАТО для координації операцій, наприклад, в авіації (F-16, F-35), системах ППО та морських операціях.
Link-16 підвищує ситуаційну обізнаність та координацію, але має обмеження, такі як пропускна здатність і складність інтеграції з іншими системами.
Очевидно, що отримання доступу до такої системи обміну даними просто миттєво, на раз-два, перетворює простий, нехай і великий, гарбуз – на карету. І літак отримує можливості, яких раніше не було й близько, а тому їх було бажано виставляти проти «Шахедів» та крилатих ракет, тобто використовувати для цілей ППО. А ось отримавши цей цінний обвіс, літаки перетворилися на атакувальну одиницю, для чого їх і було створено.
Зрозуміло, що насправді все може бути і якось інакше, але противник не став ні спростовувати сам факт, ні вигадувати якісь байки, він також не висуває версії про дружній вогонь, чим зазвичай користується в таких розкладах. Ми теж не маємо жодних точних даних про це, але все-таки схиляємося до того, що це була перша повноцінна повітряна дуель американського «Сокола» і російського «анала говнєта».
Власне, коли стала відома новина про підключення F-16 до системи Link-16, одразу стало зрозуміло, що рисунок використання цих літаків повинен суттєво змінитись. У Мережі з’явилися відео застосування якихось боєприпасів по наземних позиціях противника, але не буду приховувати, найцікавішим було те, як машинка покаже себе у повітряному бою. Тобто щось подібне вже очікувалося, і цей епізод чітко вписується в параметри очікування.
Якщо цей здогад підтвердиться, то можна буде говорити про те, що у наших льотчиків з’явилася оперативна обізнаність зовсім іншого класу. Простіше кажучи, пілот може бачити в режимі реального часу як цілі, доступні для ураження, так і загрози, які слід обходити або компенсувати якимось чином – РЕБ, маневром чи ще якось. Плюс до того, сучасну далекобійну зброю класу «повітря-повітря» влаштовано таким чином, що власна головка самонаведення починає видавати курс уже на фінальній ділянці польоту до цілі. А основну частину відстані ракета отримує дані ззовні.
Простіше кажучи, або пілот сам повинен вказувати ракеті маршрут, або все відбувається відповідно до даних, які отримуються з різних джерел, зав’язаних у єдину мережу типу Link-16. У такому випадку зброю можна застосувати з більшою точністю, з більшої відстані та з меншою загрозою зазнати атаки. Тобто це саме те, що робить машину та її зброю повноцінною одиницею на полі бою. І, ймовірно, це якраз і сталося.
У сухому залишку, якщо ми бачимо результат повітряного бою, то йдеться про те, що літак, серійний випуск якого почався у 1978 році (раніше, ніж народилися практично всі пілоти, що воюють на фронті), хоч і пройшов безліч модернізацій (наші літаки – не останньої модифікації), завалив вундервафлю, серійний випуск якої стартував на 33 роки пізніше і яка у лаптів вважається ультимативним серійним винищувачем. Якщо не брати до уваги напівдопилений Су-57, то саме цей аероплан є основою винищувальної авіації лаптів, і ось його приземлив ветеран американської авіації.
Знову-таки, не факт, що його збив саме наш винищувач, але вибір засобу ураження невеликий. Або це ветеранський F-16, або не менш ветеранський «Петріот». І обидві ці системи лапті встигли назвати музейним мотлохом, який скидають в Україну замість утилізації. Але як виявилося, під виглядом чогось зовсім нового та незрівнянного лапті випускали зброю, яка слабко протистоїть західним системам озброєнь минулих поколінь. Через те що саме цей винищувач лаптів ЗСУ завалили так чисто, що навіть вони самі не стали вигадувати якихось відводів щодо версій, то це перший визнаний ними випадок бойової втрати такого аероплана. А вони ще з НАТО хотіли битися. З цього випливає, що прутіна розводили, як лоха, освоюючи десятки мільярдів доларів, і подавали йому фуфло як якийсь технологічний прорив.
І невеликий висновок із усього цього. Після атаки на бази стратегічної авіації багато експертів розповідали про те, що на хід війни це не вплине. Висновок неправильний. Ось такі втрати активів, які вважалися невразливими або недосяжними для противника, потихеньку надламують внутрішній стрижень їхнього воїнства. У цьому можна не сумніватися. А наскільки це важливо, кожен може для себе вирішити, знайшовши зручне джерело, в якому є суми, які ворог витрачає на пропаганду. Її якраз і спрямовують на те, щоб зламати наш внутрішній стрижень. Це й буде відповіддю на запитання про те, впливає воно на щось чи ні.