Автор перекладу: Світлана
Сьогодні сталося те, що ми передбачали в перший день, коли було опубліковано кадри операції «Павутина». СБУ видавала відео за принципом «А ось вам ще». Тобто перший варіант був мінімальною версією, другий – розширеною, і він миттю обвалив цілий стос версій, які повинні були зробити ситуацію не такою ганебною. Лапті відразу зорієнтувалися і кинули все те, що було спростовано другим відео. А ми попередили, що навіть другий ролик починається із середини і що він уже розставить усі крапки над i.
Так воно і сталося. Цього разу було опубліковано відео дрона від його старту з контейнера до посадки в район центроплана важкого бомбардувальника Ту-22М3. Зауважимо, що це відео лише одного дрона, який відпрацював в одній локації, а тому в ефір може вийти 117, чи скільки там було дронів, повнометражних фільмів у стилі «Від заходу до світанку».
І ось із цього відео вже можна говорити про певні деталі, які важко було помітити на урізаних версіях. Перше, на що слід звернути увагу: цей дрон не був лідером, бо в момент старту аеродром уже було затягнуто чорним димом від літаків, які горіли. Це означає, що якийсь час атака вже тривала.
Хронометраж самого відео ні про що не говорить, бо політ від контейнера до аеродрому було пущено з підвищеною швидкістю, і можна припустити, що саме цьому дрону знадобилося три-чотири хвилини для того, щоб опинитися біля краю аеродрому. Тепер ми точно знаємо, що ціллю дронів були тільки літаки, і більше вони ні на що не відволікалися. Плюс до того, саме цей дрон летів на висоті кілька десятків метрів і зовсім не над землею.
Усе це важливо тому, що на відео взагалі немає ніяких ознак роботи ППО. Повний нуль, ні ракет, ні снарядів зеніток, нічого взагалі. Характер підльоту до цілі свідчить про те, що за відсутності зенітного вогню можна було не зловживати наднизькими висотами і якимись протизенітними маневрами. Апарат летів досить високо і по прямій.
Більше того, досягнувши аеродрому, апарат піднявся вище, щоб камера захопила всю галявину, яка палала, після чого без метушні було обрано літак, який підлягає знищенню, і на тому – все. Апарат сів на крило, а самого вибуху він уже не показав з поважної причини, бо вибухнув і розніс саме центроплан літака – силовий центр машини.
Таким чином, можна сміливо стверджувати, що жодного зенітного вогню не було в принципі. Лапті щось там розповідали про «Панцирі», але у них був переоблік чи вихідний, і тому дрони гатили по цілях просто на вибір. Що стосується цілі саме цього дрона, то варто зазначити, що на літаку не було інноваційного захисту у вигляді покришок. Це означає, що літак був готовий до злету за кілька годин. На цьому відео не було ракурсу «вигляд під крилом», але можна не сумніватися в тому, що там було підвішено ракети. Простіше кажучи, дрон ліквідував не тільки літак, а й ракети, вже приготовлені для удару по цілях в Україні. Словом, російська пропаганда отримала контрольну торпеду під ватерлінію, і щось нам підказує, що фюрер не наважиться переглянути це відео. Звісно, він зможе це пояснити не тим, що злякався, а що телефон у нього на дроті і нічого не показує. Але з чуток, у моменти відчаю прутін зачиняється у своїй аквадискотеці й годинами слухає церковну музику. Особливо йому подобається хорал «Я маленькая лошадка» у виконанні Сєргєя Лаврова. Це нагадує про його молодість, коли він ганяв із Колумбії «конячок» картелю Калі.
Ну, а суть ось такого подання відео може полягати в тому, щоб показати ла*но курника в плані його брехливої пропаганди. Причому збитків саме їхньому пропагандистському цеху це не завдасть, але тут інша справа. Низка західних ЗМІ підхопили явно божевільні версії лаптів та розмістили це на своїх сторінках. А тепер нове відео показало споживачам інформації цих ЗМІ, що в них дивні смаки і що вони можуть самі закусити російським ла*ном і нагодувати своїх глядачів і читачів. СБУ ніби сигналізує їм: «Їжте на здоров’я, не обляпайтеся». У курнику це нікого не засмучує, а на Заході може коштувати авторитету.
А тим часом у Мережі з’явилася хай і не офіційна, але досить пряма інформація, яку можна назвати контрольованим витоком або спойлером. Ідеться про справи наприкінці травня. Вже не копатимуся в повідомленнях того часу, але мені точно потрапляв на очі скромний опис ураження командного пункту якогось підрозділу військ противника. Скажімо так, це вже стало рутиною, і якщо всередині не пройшов прожарювання якийсь жирний чобіт, то саме такі повідомлення залишаються без особливої уваги.
Воно й зрозуміло: назви підрозділів ворожих військ, за кількома винятками, нам узагалі нічого не говорять, а якщо таке повідомлення не дає чіткого уявлення про те, де стався приліт, то новина проскакує, не залишаючи жодних вражень. Насправді такий захід, швидше за все, був проявом вищого пілотажу, бо треба було знайти це місце, виставити чіткі координати, з’ясувати ступінь його прикриття ППО і бажано мати уявлення про те, коли там наб’ється якнайбільше майбутнього фаршу, щоб саме в цей момент дістати їх чимось важким.
Але рутинізація війни – явище неминуче, тому тут нема з чого дивуватися. І все б нічого, якби не один момент, якого тоді не розкрили, а зараз він виплив начебто випадково, а насправді – в режимі скоординованого зливу. Тоді не було сказано ні про те, чим уразили ціль, ні про те, на якій відстані вона була від лінії фронту. Щойно б там було вказано, що приліт прийшовся в КП на відстані 300 кілометрів від лінії фронту, запитання про те, чим у нього влучили, постало б миттєво, бо дронами таке не атакують, а крилаті ракети партнерів на таку відстань углиб території противника не літали. Та й дальність у «Тіней» і «Скальпів» начебто залишається обмеженою – 275–280 кілометрів.
І ось з’ясовується, що саме цю ціль було уражено новим видом озброєнь, які ЗСУ ще не використовували. На таку відстань прилетіла і точно вразила ціль наша передсерійна балістична ракета. Це був випробувально-бойовий пуск, і він пройшов успішно. Ракета лягла в ціль із розрахунковою точністю. Про цю ракету, з чуток, відомо, що вона має дальність близько 700 км і доносить до цілі до 500 кг БЧ, швидше за все – 450 кг. Тож можна не сумніватися в тому, що приліт такої сигари влаштував пишну дискотеку серед чоботів.
Але що важливо, спочатку ракета конструювалася таким чином, щоб гарантовано вразити будь-яку ціль у москві та області. Начебто після цього удару та підтвердження його результатів виріб пішов у масове виробництво. Начебто вартість одного екземпляра – близько 5 мільйонів доларів. Швидше за все, Німеччина вирішила інвестувати саме цю програму для того, щоб отримати виріб з удвічі більшою дальністю польоту. До речі, ця ініціатива ФРН пролунала якраз після цього удару.
Якщо все це виглядає саме так, то прутіну можна прямо сказати: «Ваня (а тепер він уже – Ваня)! Щойно твоя балістика прилетить по якомусь місту України, у відповідь полетить наша балістика. І відповідно, якщо прилетить по Києву, одразу ж полетить і по москві». Скромно й зі смаком, як на мою думку.