Турнікет

Авторка перекладу: Світлана

«О сколько нам открытий чудных 

Готовят просвещенья дух 

И опыт, сын ошибок трудных, 

И гений, парадоксов друг…»

Наведений вище чотиривірш ефіопського поета, який раптово став «класиком російської словесності», був епіграфом совкової передачі «Очевидне – неймовірне», яку вів учений-фізик і популяризатор наукових ідей Сергій Капіца. Між іншим він і його батько були набагато гіднішими людьми, ніж той шлак, який їх оточував. Ну, а Сергій Капіца понад десять років тому видав пророцтво про те, що якщо уряд «росії» діятиме в тому ж ключі, він перетворить «росію» на країну дурнів. І як тепер відомо, перетворення це не тільки завершено, а й просунулося набагато далі, проскочивши стадію дурнів і навіть кровожерливого, бездумного стада. Але нам цей епіграф потрібен з іншої причини.

Можливо, настане час, коли учасники бойових дій зголосяться написати щось на кшталт мемуарів і в них розкажуть багато з того, що взагалі не заведено говорити вголос. Гадаю, що особливо багато несподіваного могли б розповісти різні спеціальні люди, які проводили рейди в тил противника. Люсі це не стосується, бо у нього були рейди іншого плану, і якби їх зняли на відео, то вони могли б з’явитися тільки в рамках канадського ресурсу з відомою назвою «порнохаб». І ось з одним з таких людей мені особисто вдалося поспілкуватися в несподіваній ситуації.

Якось довелося зустрітися з колегою, який попросив проконсультувати з певного питання юриспруденції. Домовилися зустрітись у кафе, і туди він прийшов не один, а з товаришем. На вигляд – зовсім звичайна людина, і в натовпі він навряд чи чимось виділявся б. Але виявилося, що він має великий досвід походів тилами противника, і тільки медичні протипоказання припинили цю його діяльність. Словом, із суто професійних тем розмова перейшла на теми загальні, і коли вже було зрозуміло, хто ця людина, заради інтересу я запитав про те, як би він вчинив з прутіним, якби той потрапив до його рук.

Скажімо так, запитання було суто риторичне і, що називається – для підтримки розмови, але співрозмовник поставився до нього серйозно і став викладати своє бачення цієї ситуації в подробицях і точно – зі знанням справи. І ось саме  такого роду можливих оповідань і стосується епіграф. Якщо таке буле оприлюднено, то там буде стільки «открытий чудных», що багато хто перегляне своє ставлення до цієї частини війни. А все, сказане вище, потрібне ось для чого.

Як ми пам’ятаємо, нещодавно прутінці ганяли тему про те, що їхнього царя хотіли вбити дронами чи ракетами, щоб він лежав і валявся зовсім мертвим, і цю тему хотілося б закрити прямим і твердим запереченням. Українці – добрий народ і готові прийти на допомогу будь-кому, від тварин до незнайомих людей. Буквально вчора впродовж дня бачив, як одна дама підгодовувала птахів, а джентльмен – заздалегідь заготовленим м’яким кормом балував вуличного кота. З прутіним – те ж саме. Кожен надав би йому першу медичну допомогу.

От просто зізнайтеся: у кожного в сумочці, портфелі чи рюкзаку є турнікет, а то й не один, правда? Швидше за все, цей медичний пристрій куплено за власні гроші, а не отримано від якоїсь державної структури, і все одно кожен не роздумуючи використав би його для медичної допомоги прутіну. Навіть у тому випадку, якби в нього на той момент не було кровотечі, все одно звичним рухом турнікет було б затягнуто, зафіксовано липучкою, а потім додатково затягнуто коміром до зупинки пульсу. Словом, усе так, як це розповідають інструктори з тактичної медицини.

Зізнаємося, чи зробили б це для прутіна? Як ні? А де ж емпатія? Ну гаразд, тоді два уточнення. В цьому випадку турнікет накладаємо не на кінцівку, а на шию, а на бирці пишемо не час накладення, а «ПТН-ПНХ» Тепер як? А все чому? Тому що більшість людей не мають ні навичок, ні навіть уявлення про те, що вміють робити наші спеціальні люди, про яких було сказано вище.