Про різне (Частина 3)

Прутін особисто і неодноразово висловлювався в тому плані, що вважає законними вимоги про відновлення території «російської імперії». Ці заяви робив не тільки він, і фактично виходить, що на відміну від більшовиків, які передбачливо та офіційно відмовилися від правонаступництва за «імперією», прутін тепер публічно заявляє про те, що сусідні землі належать курнику на тій підставі, що вони входили до складу імперії. Тобто він каже, що має на це право, а воно може бути лише по лінії наступництва.

Але щойно він таке розповів і зробив практичні дії в цьому напрямку, миттєво виник той же самий капкан, який зараз готує Польща. Якщо ти заговорив про свої права і посилаєшся на права імперії, то тут же випливають і зобов’язання тієї самої імперії, які відмовилися приймати комуністи. Прутіну просто забракло розуму не чіпати цю слизьку тему. Але Рюрик йому сказав: «Давай!» – і він дає. Однак перед розвалом імперії у неї на холці була маса боргів, яких вона набралася в ході Першої світової війни. І ось саме ці борги більшовики відмовилися віддавати, публічно відхрещуючись від імперії. А прутін – вліз у тему, і ось чим це вже зараз починає обертатися:

«Інвестиційний фонд Noble Capital RSD вимагає від Москви виплатити $225 млрд за борговими зобов’язаннями Російської імперії. Відповідний позов до Російської Федерації, Мінфіну РФ, Центробанку та Фонду національного добробуту надійшов до федерального суду США в окрузі Колумбія».

Американці правильно сформулювали запитання: «Ви хочете бути імперцями? Тоді платіть за імперію!» Прутін думав, що тріпатиме своїм язиком, як йому заманеться, і це не матиме жодних наслідків, але реальність виявилася іншою. «Юристу» треба було хоча б замислитися над тим, чому більшовики так уперто відхрещувалися від імперії. Але прутін такий самий юрист, як Андрій Чикатило – логопед. Безкарність завжди зриває дах, і пацієнт починає молоти спочатку дурниці, а потім – такі речі, які можуть коштувати великих грошей. А в позові прямо сказано:

«Російська федерація, порушуючи доктрину спадкоємності влади, відмовилася і продовжує відмовлятися від виконання певних зобов’язань за державними боргами, позиченими її попередником, російською імперією».

Тобто браві й хамовиті промови фюрера, які так заходили населенню курника, раптово здобули свою ціну. Дід «сто п’ятдесят років», просто працюючи своїм ротовим отвором, «заробив» курнику чверть трильйона доларів боргу. Судового рішення ще немає, але фахівці говорять про те, що шансів виграти позов більше ніж достатньо. Словом, вираз «Дорогий Леонід Ілліч» тепер не актуальний. 

Так дорого курнику не обходився жоден правитель. Але, як було сказано, Гундяєв вимагає, щоб усі лапті молилися на прутіна щонайменше сім разів на день. І що характерно, прутін не перестав говорити, і ніхто не знає, до чого він ще може договоритися. Точніше – до яких сум стягнення.

ПРО РАЙСЬКІ КУЩІ

Якщо дописувати цю статтю доводиться вже проти ночі (з різних причин), то в такому разі є сенс ще раз торкнутися глибин мракобісся і повного відходу курника від будь-яких, навіть легких натяків на цивілізованість. Далі ми наведемо цитату, яку не будемо коментувати, і нею закінчимо цей огляд. Гадаю, що колеги знайдуть правильні слова для оцінки цього послання з самих глибин. Там зараз по всіх каналах тягають відомого теоретика російського фашизму і водночас друга Люсі та Корча – Сашку Дугіна. Він багато чого там зараз несе, але через цей перл ми просто не змогли переступити:

«Упевнений: будь-хто має радіти ударам по наших містах. На це є достатньо причин. Перша – якщо хтось гине внаслідок цих ударів, то одразу потрапляє до раю. Адже проливає святу кров на великій війні, яку веде росія. Друга – чим більше буде таких ударів, тим більше наших співвітчизників тотально мобілізуються і підуть на війну».

Тут просто уточню, що це він мовить не з психлікарні, а всім цим наповнюють весь вигрібний простір курника, і при цьому пацієнта називають філософом.