У надрах абсурду (Частина 1)

ʼАвторка перекладу: Світлана

Часом трапляється так, що певні літературні прийоми, коли доводиться тролити ворога, в якийсь момент стають суворою реальністю, а іноді навіть опиняються позаду реальності. Наприклад, деякі твори визнаного майстра жанру «абсурд» Франца Кафки вже не просто програлися в курнику, а стали жалюгідною подобою того, що вони собі там збудували. Або ті ж твори Орвелла спочатку сприймалися як гостро відточений абсурд, який гіпертрофував деякі аспекти суспільного життя, раптом стали реальністю, а потім реальність пішла ще далі, куди письменник не наважувався заходити або в нього на це просто не вистачало фантазії. І ось зараз лапті вийшли на такі простори абсурду, куди не ступала нога письменників за всю історію літератури.

Так, кілька годин тому на очі потрапив текст, який підтверджує викладену тезу просто з подвійним перекриттям, і, відштовхуючись від неї, можна сміливо стверджувати, що лапті вирвалися на оперативний простір уже не просто абсурду, а добірної та безпросвітної дикості. Це тим більше показово тому, що йдеться про шизофренічний трикутник, сформований такими відомими фахівцями цього діагнозу, як прутін, Бєлоусов та Герасимов. Ось уривок із цього тексту:

«Доповідь про великі проблеми в районі Куп’янська Андрій Бєлоусов передав президентові вранці у суботу, 27 грудня. «Андрій Ремович надав Володимиру Володимировичу інформацію, щоб не було жодних очікувань щодо просування на цій конкретній ділянці фронту. Офіційно ми змушені говорити, що у Куп’янську все гаразд. Але президент має знати правду», – розповіло нам джерело в Міноборони. У путіна доповідь Бєлоусова викликала гнів…»

Наші власні джерела повідомляють, що слово «гнів» тут застосовано цілком коректно. Це не невдоволення чи щось подібне, а саме гнів, бо виконано його було повз валізу, і в таких випадках цар перетворюється на вождя племені індіанців, а коли під рукою немає конячки та гвинтівки, він наносить собі на портрет войовниче забарвлення саме тим, що не потрапило у валізу. Це був саме той випадок. Ну, а до абсурду це має пряме відношення, бо саме сьогодні, в суботу, 27 грудня, до нього дійшло, що в Куп’янську не все так добре.

Тобто весь світ про це знає, населення курника – теж, а цар настільки упоровся своїми вологими мріями, що не відав про це взагалі нічого, а дізнався тільки з доповіді Бєлоусова. Це наскільки треба бути альтернативно обдарованим, щоб зробити собі нерви фактом, який відомий уже всім? Ну, а вже джерело, близьке до входу в бункер, повідомляє таке:

«Володимир Володимирович категорично відкинув інформацію про те, що Куп’янськ не наш. Він отримував інформацію про успіхи від Герасимова, сам робив важливі заяви про звільнене місто. У доповіді міністра оборони президент побачив спробу дезінформувати його з незрозумілою метою. Чесно кажучи, дуже розлютився і хотів негайно відправити Бєлоусова у відставку».

Ще раз. Бєлоусов доповідає прутіну про те, що в Куп’янську, звісно ж, є їхні війська, але вони перебувають в оточенні і їх там планомірно та методично знищують ЗСУ, в основному – силами дронів, щоб звести до мінімуму власні втрати. В цій ситуації присутність їхніх військ у Куп’янську, хоч і зберігається, але зменшується з кожним пострілом чи вибухом. А прутін відмовився в це вірити, запідозрив Бєлоусова в тому, що він працює на іноземну розвідку і спеціально засмучує свого царя.

(Далі буде)