«Не змогла я…»

Авторка перекладу: Світлана

Із серії «Проти ночі»

МАКЕДОНСЬКИЙ

Якось на заході, який зараз називають відомим терміном «корпоратив», довелося спостерігати пацієнта, який перебравши спиртного, згадав про те, що його тезкою був Македонський, і почав нариватися на подвиги. Через те що компанія була суто чоловіча, то його войовничий порив був дуже швидко зупинено, і герой вечора виявив себе під роялем. Витримка лабухів була феноменальною, і вони навіть не призупинили виконання чергового хіта, за що в моїх очах вони вперше виглядали гідно.

Мораль тут була трохи згодом. Невдаха Македонський не здавався і, прийнявши на борт ще чарку, знову кинувся на подвиги, після чого довго думав, як він міг опинитися серед такої кількості ніг, бо під столом були тільки ноги. Загалом він зробив кілька підходів і заспокоївся просто своїм ходом. Але коли всі розходилися, його треба було доставити додому, і тоді відкрилася вся страшна правда. Багато хто в курсі того, що коли потрібно точно вистрілити, то одне око, зазвичай ліве, примружують. Так от, пацієнт міг стріляти по-македонськи, з двох рук, тому що обидва ока в нього виявилися настільки примруженими, що він навряд чи міг щось бачити хоча б одним із них.

Усе це до того, що вже надвечір довелося натрапити на текст у ворожій пресі, і миттєво виник спогад більше ніж тридцятирічної давнини, а саме – корпоратив, рояль і, відповідно – «Македонський», що лежить під інструментом. Ось цей текст:

«Росія у 2026 році збирається боротися з «неоколоніалізмом» і захищати російськомовних людей, «де б вони не перебували», заявив заступник глави МЗС рф Сергій Рябков…»

А дослівно підлеглий стоптаного, а точніше – Похмурого Коня, сказав таке:

«Незважаючи на відстані, які відокремлюють росію від тих чи інших країн, поглиблення нашого союзництва з сусідами, турбота і захист російських та російськомовних людей [будуть на чолі нашої роботи]. Де б вони не перебували, вони повинні почуватися під захистом Батьківщини».

Словом, як було в далекому минулому, пацієнт піднявся з-під рояля, але все одно – закінчив погано. Рябков не в курсі, що йде вже давно протоптаною стежкою, але це – його проблеми і проблеми його курника.

КУП’ЯНСЬК

По курнику досі гуркотять розбірки, присвячені тому, чому цар так безглуздо підставився з розповіддю про захоплення Куп’янська. А його іронію з приводу того, що янелох зняв відео біля стели Куп’янська, взагалі вважають провальною. Нагадаємо, прутін публічно сказав щось на кшталт: «Що ж ти зупинився у дверях? Заходь у будинок». Відважний дід якось не врахував, що сам він обі*рався кілометрів за сто від стели. Проте акцент робиться на тому, що його хтось дезінформував. Ну, а самі вони про Куп’янськ пишуть таке:

Як видно, тут уже немає ніякого пафосу чи навіть образи в стилі «Ви все брешете», а просто безнадія. Зауважимо: вони самі пишуть про те, що їхні штурмовики остаточно загрузли в котлі, і йдеться про кілька рот. Для тих, хто не в курсі, рота – це близько 100 осіб. І ось це повністю збігається з тим, що повідомляють ЗСУ: відсікли штурмовий авангард на кількасот багнетів і планомірно, акуратно знищуємо.

І на тлі цього казки прутіна про те, що його вояки оточили чи то 15 батальйонів, чи то 15 бригад, виглядають просто як прояв клінічного стану. Втім, цей стан там був завжди, а зараз просто загострився.

ПРУТІНСЬКИЙ СПЕЦІАЛЬНИЙ ПОСОЛ

Як ми знаємо, такий собі Кирило Дмитрієв, який виконує роль особистого емісара прутіна в США, вже роздавав безліч обіцянок та анонсів, але головне, навіщо його туди посилав прутін, – зняти санкції, хоча б частково. І Дмитрієв вирішив видати за початок цього процесу факт відновлення прямого повітряного сполучення зі Штатами. І ось що вже ближче до ночі написала їхня преса:

«Спроби Кремля виторгувати у Вашингтона поновлення авіасполучення між росією та США, які російська сторона робить з лютого, після початку переговорного процесу щодо України, знову не дали результату. Білий дім відмовляється піти назустріч із цього питання до зупинки війни в Україні».

Дмитрієву залишається тільки доповісти цареві словами бабусі з бородатого анекдоту: «Ну не змогла я, не змогла!»