Інтерв’ю з Понурим Конем

Уперше опубліковано: 06.01.2016

Авторка перекладу: Світлана

Сьогодні вночі, неподалік московської станції метро «Новосортирна», в ресторані «Сортирний мочитель» наш кореспондент узяв коротке, але ексклюзивне інтерв’ю у керівника зовнішньополітичного відомства Самого Русского Міра.

– Сергію Поліграфовичу, як ви можете охарактеризувати зовнішню політику рф двома словами?

– Миру – мир.

– Тобто ви хочете сказати, що росія бореться за мир?

– Безумовно. Ми завжди за нього боролися і готові навіть превентивно знищити всіх противників миру.

– Ось ця заява президента про готовність застосувати превентивно ядерну зброю проти України вписується в концепцію боротьби за мир?

– Без сумнівів, але не варто дивитись на все лінійно. Дипломатична мова сповнена символізму, і навіть Езоп міг би позаздрити сучасним конструкціям нашої дипломатії. Повертаючись до вашого запитання, хотів би зауважити, що ніхто так і не зрозумів послання президента. А він лише хотів привернути увагу громадськості до сумного факту повалення законно обраного керівництва країни. Ось сам він категорично не хоче бути повалений і докладає до цього просто титанічних зусиль.

– Можете уточнити зв’язок між ядерними ударами та приверненням уваги?

– Тут є два шари інформації. Перший – очевидний. Бомба вибухнула, і цей шум буде чути далеко. Але важливий другий шар: ви звернули увагу, як ядерний гриб схожий на знак оклику? Автомобілісти знають, що такий знак закликає звернути увагу на те, що відбувається. Ось ми й подумали, що кілька знаків оклику над Україною цілком могли б привернути увагу до нашої позиції.

– А чи не можна ці знаки оклику поставити над росією?

– А навіщо над росією? Ми ж не свою увагу привертати збиралися!

– А ось ці бомбардування Сирії говорять, що ви бомбите мирне населення лише за те, що вони виступають проти Асада?

– І ви проте ж саме! Президент Сирії – доктор Аль Асад. Єдине, що він хотів, – вилікувати всіх сирійців. Років п’ять тому як було? «Он под деревом сидит, и идет к нему лечиться и лошица, и волчица, всех излечит, исцелит добрый доктор аль Асад!» 

– То сирійці просто не оцінили його зусиль?

– Саме так! Це тому, що сирійці – легковажний народ, який розучився думати. Ось уявіть собі звичну картину. Сидять сирійці біля своїх будинків та курять анашу. Нічого не роблять і нічого не думають. Між іншим, у цей час навколо лютує американський імперіалізм, а їм – хоч би хни! І до лікаря лікуватися не йдуть. У нього є ціла мережа спеціальних закладів, де фахівці правильно налаштовують процес мислення. Але більшість населення зовсім розучилася думати.

– Оце і є мета ваших бомбардувань? Знову не можу вловити думку!

– Тут узагалі все просто. Процес мислення гальмується у людей, які майже не вживають продуктів, що містять фосфор. Мозок стає просто, як вата – повністю непотрібним. Звісно ж, ми не можемо організувати постачання морепродуктів – самим не вистачає. Білоруські фабрики з розведення лосося, тунця, вугрів, сибасів і дорад поки що не можуть впоратися з потребами ринку, бо тепер вони зайнялися вирощуванням мандаринів.

– А до чого тут…

– Усе до того! Ми ж не можемо кинути в біді братній народ! Він повинен почати думати, і не про абищо, а про мир. Тому ми просто постачаємо фосфор у ті місця, де урядові війська ще не можуть допомогти людям безпосередньо. Тому ми направляємо туди літаки з гуманітарною допомогою – фосфорними боєприпасами. Нам пишуть прості сирійці та дякують за фосфор.

– А що ви можете сказати про позицію Саудівської Аравії, наприклад?

– «Дебіли, б***»!

– Тобто ви так і залишилися при своїй думці?

– А при чиїй же мені залишатися?

– І останнє запитання. Ви знаєте, що багато хто вас називає «Понурим Конем». Як ви до цього ставитеся?

– Ніяк не ставлюся. Мало того, я сам себе ніколи так не називаю. І як я вже говорив на початку: миру – мир.

Сергій Поліграфович дав згоду на кілька інтерв’ю щодо конкретних міжнародних проблем, де він популярно пояснить позицію рф. Хоча багато що стало зрозуміло вже під час першої розмови.