Тероризм. Інший погляд (Частина 4)

Кожен може побачити, що такими місцями є Італія та Греція. Але в цих країнах не помічено різкого сплеску терористів, особливо мусульманських фанатиків. Напевно, це не дуже в’яжеться з логікою. Саме ці країни повинні регулярно здригатися від гучних терактів. Але ударів зазнали Франція, Іспанія та Німеччина. Плюс до цього, Іспанія отримала і раптовий спалах каталонського сепаратизму.

І тут виявляється, що в той час, коли відбувалися теракти, в цих країнах так чи інакше зачіпалися інтереси російських товстосумів. Особливо це стосується Іспанії, де суди вивернули масу даних про росіян, які скупили прибережну нерухомість, включаючи і самого путіна. Мало того, там задокументували співпрацю путіна з ватажками Тамбовського ОЗУ, яких там переловили.

Щось, як в Іспанії, не вдалося зупинити просто терактами, і тоді пішли «комінтернівці» типу Пучдемона в Барселоні, а щось, як у Німеччині, було спущено на гальмах. Те ж саме і у Франції, але там почався новий етап – зі справою мільярдера Карімова. Щоправда, тепер біля керма в Парижі не аморфний Олланд, а дуже моторний Макрон, який може використовувати факти тероризму так, що у кремлі стане зовсім сумно. А ось Німеччина залишилася приблизно в тому самому стані і з тим самим ступенем вразливості через фрау Меркель. Тому саме Німеччина стане жертвою найближчої хвилі терактів. Приблизно те ж саме і в Туреччині. Хвиля терактів зійшла нанівець після того, як Ердоган почав регулярно зустрічатися з Путіним і погоджувати, хоч і з позиції сили, заходи в Сирії.

На противагу цим країнам, інтереси путіна ніяк не вивчаються ні в Італії, ні в Греції, а тому там тихо, на відміну від сусідів. Те саме можна сказати про спокійну для росіян Австрію. Жодного теракту, і це при тому, що через її територію пролягають майже всі транзитні маршрути біженців. Ніхто не чув про теракти в Чехії, мабуть, ніколи й не почує, бо там – кишеньковий президент, який годується з рук путіна. Скрізь, де сам путін та його люди почуваються комфортно, хвиля біженців ніяк не генерує неприємностей і тим більше – терактів.

Але тут ідеться або про одиночних терористів, або про дрібні групи. Хочеться вірити, що більшу терористичну мережу європейські спецслужби все ж таки спроможні виявити та ліквідувати. Інша справа – сумнозвісний ІДІЛ. Вже хто-хто, а ісламські екстремісти, бажаючи помститися невірним за кров своїх одновірців та інші подібні речі, насамперед зобов’язані були заскочити до москви. Декілька сотень тисяч занапащених чеченців не можуть зрівнятися ні з чим, що у Франції мусульман хтось утискував чи образив. Але якщо Франція зазнала кількох хвиль терактів, то в рф вони взагалі не повинні припинятися. Але нічого такого не відбувається. Той літак, що впав на Синаї, – настільки темна історія, що говорити про ІДІЛ ми б не стали. Словом, у ІДІЛ виявився дуже дивний смак щодо вибору місць терактів. Мало того, що вони не захотіли покарати свого головного кривдника, то й фактично діють у його інтересах.

Через те що не раз і не два випливали факти взаємодії ІДІЛ і Талібану, можна було б очікувати, що в результаті цього якось випливе рф як певний чинник цієї взаємодії, і вона таки випливла. Штати задокументували факти передачі партій зброї від російських військових польовим командирам талібів.

Тому боротьба з ІГІЛ, Аль-Каїдою, Талібаном та іншими терористичними організаціями буде марною доти, доки діятиме гніздо тероризму, яким, безумовно, є москва.