Баланс і його відсутність (Частина 4)

Ну і ще один жирний штрих, який чітко показує ставлення пацієнта до чужих свобод, наприклад – свободи слова. Тобто, власну свободу слова він використовує як хоче і часто – у збоченій формі, а ось чужу свободу слова, спрямовану на нього, він просто не може перенести без істерики. Втім – судіть самі:

«Незважаючи на все це, на витрачений час та працю, The New York Times та деякі інші люблять вдавати, ніби я «здаю», нібито вже не такий гострий, як раніше, або перебуваю в поганій фізичній формі, хоча вони знають, що це неправда, і знають, що я працюю дуже багато – ймовірно, більше, ніж будь-коли в житті. Я сам дізнаюся, коли почну здавати, але це точно не зараз! Після всього, що я зробив – Медичних обстежень, Когнітивних тестів та всього іншого – я щиро вважаю, що те, чим займається The New York Times та інші, постійно публікуючи ФЕЙКОВІ матеріали, щоб обмовити і принизити «ПРЕЗИДЕНТА СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ», є підбурюванням до заколоту, можливо навіть державним злочином. Вони справжні Вороги народу, і нам потрібно з цим щось робити. Вони спотворено висвітлювали всі мої підсумки виборів і, більше того, були змушені вибачатися за значну частину написаного. Найкраще, що могло б статися з нашою країною, – якби The New York Times припинила виходити, тому що це жахливе, упереджене і брехливе джерело інформації. Дякую за увагу до цього питання. ЗРОБИМО АМЕРИКУ ВЕЛИКОЮ ЗНОВУ!»

Просто подивіться на те, які слова він пише з великої літери. Просто краса. І ось у стик до цього потоку свідомості, те саме джерело публікує текст із Вікіпедії.

«Розлад особистості, що характеризується переконаністю у власній унікальності, особливому становищі, перевазі над рештою людей, грандіозністю; завищеною думкою про свої таланти та досягнення; поглиненістю фантазіями про свої успіхи; очікуванням безумовно доброго ставлення та беззаперечної покори від оточуючих; пошуком захоплення оточуючих для підтвердження своєї унікальності та значущості; нездатністю виявляти співчуття; ідеями про власну свободу від будь-яких правил, про те, що оточуючі йому заздрять. Нарцисичні особистості постійно намагаються контролювати думку оточуючих про себе. Вони схильні знецінювати практично все, що їх оточує, ідеалізуючи при цьому те, з чим асоціюють самих себе. Сприйняття людей і ситуацій у чорно-білих тонах, як повністю поганих або повністю хороших, є одним із видів нарцисичних захистів».

Плюс до цього, ми наведемо ще один опис нарцисизму:

«Нарцисизм — це риса характеру або психічний розлад, пов’язаний із надмірно завищеною самооцінкою, потребою в захопленні та нестачею емпатії до інших людей. Розрізняють кілька рівнів та форм нарцисизму:

1. Нормальний (здоровий) нарцисизм Присутній у всіх людей тією чи іншою мірою. Це нормальна любов до себе, впевненість у своїх силах, амбіції. Допомагає ставити цілі, захищати свої кордони, радіти успіхам. Людина при цьому здатна враховувати почуття інших.

2. Нарцисична риса характеру (акцентуація) Людина дуже самозакохана, хвалькувата, любить бути в центрі уваги. Часто знецінює інших, щоб почуватися вище. Може бути високофункціональною (успішною в кар’єрі), але в близьких стосунках створює проблеми. Емпатія знижена, але не відсутня повністю.

3. Нарцисичний розлад особистості (НРЛ) Клінічний діагноз (за DSM-5 та МКБ-11). Зустрічається у 1–6% населення, частіше у чоловіків»

Далі дається приблизна орієнтування для представників третього типу і виглядає вона так:

«Основні діагностичні критерії (потрібно мінімум 5 із 9):

• Грандіозне почуття власної важливості (перебільшує досягнення, очікує визнання без реальних підстав).

• Фантазії про необмежений успіх, владу, красу, ідеальне кохання.

• Переконаність у своїй «особливості» і що його можуть зрозуміти лише такі самі «особливі» люди.

• Вимагає надмірного захоплення.

• Почуття власного права (очікує особливого ставлення).

• Експлуатує інших у своїх інтересах.

• Відсутність емпатії.

• Заздрить іншим або вважає, що йому заздрять.

• Високомірність, пихата поведінка».

Тут уже кожен може самостійно поглянути на Додіка, прутіна чи найвеличнішого, щоб виявити або не виявити вказану кількість ознак цієї третьої форми нарцисизму та зробити власні висновки. І про всяк випадок, ще один – маленький штрих, просто без коментарів:

«Типи нарцисизму (за клінічною класифікацією)

• Грандіозний (відкритий) — класичний: високомірний, агресивний, домінуючий.

• Уразливий (прихований, vulnerable) — гіперчутливий до критики, сором’язливий, уникаючий, але всередині так само вважає себе особливим.

• Злоякісний — з антисоціальними та параноїдними рисами, може бути небезпечним».

А тепер, на завершення цієї повісті, ще раз подивимося на ті баланси, які ми спостерігаємо, і на те, чи потрібно лагодити старі, чи ставити нові фільтри для того, щоб ось таке не виявилося нагорі. А як ми бачимо, публіка любить обирати відвертих покидьків, це вже не вимагає якихось додаткових доказів.