Самозваний миротворець (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

За цей неповний рік стало традицією те, як виступає Трумп, а робить він це настільки часто, що ніхто з його попередників не демонстрував навіть десятої частини такого. А традицією став обов’язковий блок будь-якого виступу Додіка. Щоразу, коли він розкриває рота, навіть щоб у нього їсти, він обов’язково видасть хвалебну промову про себе. І в цій промові є кілька пунктів, без яких її важко уявити. Для тих, хто не знає або ж знав, але забув, Трумп наполегливо нагадує, що він найрозумніший, найвинахідливіший і взагалі – найпрекрасніший президент, найкращий у всьому світі й за весь час.

Але про це він говорить уже автоматично, без особливих варіацій, у стилі «Хау ду ю ду, Білл», зате далі Додік переходить на тему, яка його збуджує найбільш безпосереднім і потужним чином з часів Епштейна. Він розповідає про те, як він своєю чарівністю зупиняє війни. Причому він веде підрахунок зупинених збройних конфліктів і постійно оголошує одному йому відому калькуляцію. За це він просто вимагає нагород і почестей, бажано – готівкою або чимось цінним.

Так, він зупинив війну на Близькому Сході. Просто сказав їй: «Стій! Раз-два!» – і вона зупинилася… щоправда, лише в його голові. Адже насправді після урочистої сходки в Каїрі, де великий комбінатор оголосив про щось на кшталт «вічного миру», по суті, в Газі нічого не змінилося. Хамаси продовжували вбивати як своє мирне населення, так і бійців ЦАХАЛ. Ізраїль дотримується політкоректності, але якби видав бойову статистику власних втрат і втрат противника, то виявилося б, що вона не дуже відрізняється між періодом, коли мир ще не настав, і тим відрізком часу, коли світ просто звалився на регіон після руху рудого чуба.

Просто зараз там триває заміс із ХАМАСом, завдаються повітряні удари по території Лівану та Сирії, а крім того, начебто готується і рейд сухопутних сил на південь Лівану для того, щоб не дати Хезболлі відновити свій військовий потенціал. Проте Трумп усе це називає миром та обіцяє до кінця року оголосити склад нового уряду в Газі. При погляді на те, що там відбувається просто зараз, якось складно зрозуміти, що це буде за призначення, точніше, як до нього слід ставитися – як до високої довіри чи до вироку.

Інша війна, яку «зупинив» Додік, має циклічний характер, і короткі проміжки активізації змінюються періодом тривалого затишшя. Йдеться про індо-пакистанський прикордонний конфлікт. Тут ми не будемо занурюватися в його історію, а лише зазначимо, що сам конфлікт має пульсуючий характер. Кожен спалах триває досить короткий проміжок часу, з одного боку, а з іншого – кожен такий спалах має обмежену інтенсивність бойових дій.

Велика кількість активних фаз цього протистояння показують, що сторони не розглядають подібні заміси як прелюдію великої війни. Вони не розгортають біля лінії бойового зіткнення сили й засоби, необхідні для серйозного просування вглиб території противника. По суті, сторони виділяють певну кількість ресурсів для того, щоб забезпечити черговий спалах, і не більше. Щойно ресурси закінчуються, до завершення підходить і активна фаза конфлікту. Причому сторони залишаються на своїх вихідних позиціях і з тими самими інтересами.

(Далі буде)