Про силу слова

Дрони-благодійники, що принесли радість у Новоросійськ, все ж таки роблять свою справу. Як повідомлялося раніше, було завдано удару, зокрема, по виносному причальному пристрою (ВПП), який є плаваючим у морі терміналом, що дозволяє завантажувати нафту в танкери так, щоб ті не підходили до причалів. Усього у КТК (Каспійський трубопровідний консорціум) 3 таких установки, і знищена була ВПП №2. Зараз залишається в строю ВПП №1 і частково – ВПП №3. Частково тому, що в середині листопада вона була зупинена на ремонт, а зараз її використовують паралельно з ремонтом, і тому вона не може видавати 100% потужності.

Як ми пам’ятаємо, Казахстан тоді висловив протест з приводу того, що була атакована наливна інфраструктура, а ми у відповідь поставили питання про те, чому Казахстан настільки залежний від інфраструктури країни, що воює. І між іншим, від Казахстану не було чутно протестів, коли росіяни гатили по наших портах. Хоча могли б висловити «фе» в тому плані, що може ж прилетіти і сюди. Але тут немає нічого дивного, оскільки протести там працюють виключно в один бік. В інший – страшно навіть подумати про таке.

Проте, ці удари таки привели до тями казахський уряд, і там зараз почали робити кроки в правильному напрямку. Принаймні, у пресі з’явилися такі новини:

«Казахстан у грудні направить більше нафти в трубопровід Баку-Тбілісі-Джейхан (БТД), після того, як атака безпілотника на причал Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) знизила потужність основного експортного маршруту країни… Два джерела повідомили, що Казахстан збільшить у грудні експорт нафти з порту Актау в нафтопровід Баку-Тбілісі-Джейхан (БТД) на 30% у подобовому вираженні до попереднього місяця до 188 000 тонн. У грудні казахстанську нафту по БТД планується відвантажувати з ресурсів «Тенгізшевройла» (ТШО) в обсязі 170 000 тонн та 18 000 тонн з родовища Кашаган».

Дивись, так повернеться думка про те, що треба б перекинути трубу через Каспій до Баку і створити собі куди комфортніші умови для експорту нафти. Але як видно з повідомлення, навіть за допомогою танкерних постачань можна диверсифікувати свої експортні потоки. А тепер питання: чи виникло б таке бажання в казахського уряду, якби добрі дрони не вказали напрямок для потоку думок?

Але й це ще не все. Там довелося звернути увагу на те, що загалом вони мають справу з країною-агресором, і проти неї вже введені санкції. В результаті, там пішли зрушення й в іншому напрямку, хоч і пов’язаному з експортом нафти. Виглядає це так:

«Постачання російської нафти до Китаю трубопроводом, який приходить через територію Казахстану, опинилися під питанням через санкції США проти «Роснєфті»… Подальша доля цих постачань залежатиме від рішення Мінфіну США, який у жовтні запровадив блокуючі санкції проти «Роснєфті» і заборонив будь-які операції з нею. Міненерго Казахстану направило запит до Вашингтона, щоб отримати роз’яснення щодо роботи в нових умовах».

Загалом, читаючи такі новини, мимоволі згадуються слова з відомої трагедії Леся Подерв’янського: «Не вірю в силу слова я, в вірю в силу п****юлєй»*. Схоже на те, що у світі все так і працює. Втім, подивимося, у що це виллється зрештою.