Відсутня деталь (Частина 2)
Усе це, разом узяте, неважко було передбачити ще до початку ударів по експортному плечу російської нафтової галузі. Ба більше, початок ударів по цих активах мав на меті створення саме такої ситуації, яку ми спостерігаємо просто зараз. Це означає, що болючість ударів по таких активах лаптів була давно зрозумілою, але самі удари почалися тільки зараз. І ось у цьому полягає якийсь елемент невідповідності.
Якщо всім давно зрозуміла важливість нанесення ворогові саме такого роду шкоди, то чому з цим так довго зволікали? По суті, для таких ударів використовуються засоби ураження, які є на озброєнні вже не менше двох років. Зважаючи на те, як далеко заходили морські дрони вже рік і більше тому, їм давно доступні відстані, на яких було атаковано танкери з російською нафтою. Це говорить про те, що дрони давно забезпечено відповідними каналами зв’язку, які дозволяють їм успішно оперувати в будь-якій точці акваторії Чорного моря.
Крім того, вже досить давно із Севастополя і взагалі – із західного узбережжя тимчасово окупованого Криму пішли залишки чорноморського флоту. А це означає, що саме морськими засобами противник давно не може забезпечувати захист власних морських комунікацій. Єдина можливість – використовувати авіацію для цих цілей. Але всім зрозуміло, що сучасні кораблі мають значно більший арсенал засобів для виявлення саме морських цілей, і тому ефективність авіації в цьому плані прямує до нуля. І такий стан речей був і минулого, і позаминулого року, коли спроби відновити систему морського патрулювання закінчилися для ворога пошкодженням або знищенням його кораблів.
Усе це разом говорить про те, що з технічної точки зору подібні операції були цілком здійсненними ще рік або й більше тому. Тобто за всієї важливості та очевидної доцільності таких операцій, вони все ж таки не проводилися навіть за наявності сил і засобів. Отже, в цій формулі був ще щонайменше один, вкрай важливий чинник, який стримував початок цієї епопеї.
Скажімо так, до закінчення каденції Джо Байдена цей стан справ міг спиратися на його екзистенційні страхи від самої можливості ударів по нафтовій галузі лаптів, але вибори в США відбулися вже понад рік тому, а нинішню картину ми спостерігаємо лише днів 20, коли після ударів по наливних терміналах лаптів почалися удари по їхніх танкерах. Це означає, що чинник, який стримує такі удари, перестав діяти приблизно до середини листопада.
А далі методом наукового тику ми приходимо до висновку про те, що все це пов’язано із запровадженням санкцій США проти «Роснєфті» та «Лукойлу» наприкінці жовтня. Очевидно, певний час зайняло негласне уточнення позицій України та США в цьому розкладі, і, напевно, було поставлено питання про підключення наших військових до фізичного забезпечення цих санкцій, на що було дано «добро» і знято ще байденівське обмеження на удари такого типу. Звідси випливає, що, отримавши «добро» на удари від США, Україна не могла не повідомити Туреччину про те, що концепція змінилася, і є впевненість у тому, що такі удари не стали сюрпризом для Ердогана.
Інша річ, що Туреччина намагається отримати вигоду з будь-якої ситуації, і з цієї – в тому числі. Наприклад, Казахстан зараз заворушив поршнями та різко активізує зусилля щодо створення нафтового мосту через Азербайджан і Туреччину. Є ще один дуже показовий момент, який підтверджує викладене вище. Атаки на танкери почалися лише кілька днів тому, але:
«Туреччина скоротила імпорт російської нафти Urals у листопаді на третину в порівнянні з жовтнем на тлі посилення західних санкцій… Зниження імпорту Туреччиною пов’язане з тим, що американські санкції проти «Лукойлу» і «Роснафти» скоротили кількість постачальників, з якими можуть працювати турецькі НПЗ… Крім того, планована заборона ЄС на закупівлю пального, виробленого з російської нафти, яка повинна набути чинності наприкінці січня 2026 року, змушує турецькі компанії диверсифікувати постачання сировини».
А скринька відкривалася просто. Ердоган просто знав, що буде далі. Ну, а його гучні виступи – східний колорит, який слід сприймати відповідним чином. Тож у прутіна є всі підстави виглядати не дуже бадьоро, про що було сказано вчора.
Ердоган то гюрза у малиновому сиропі, а Схід справа тонка, як заповідав кіночервоноармієць Сухов.
закупорка експорту автоматично призведе до зменшення видобутку до рівня власної переробки, що і потрібно було розпочати ще в 2022 році…