Авторка перекладу: Світлана
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ
Власне теми переговорів ми не торкаємося з самого початку останнього раунду і загалом не планували цього робити взагалі. Справа не в тому, що так ми дотримуємося принципів політкоректності, а в тому, що саме ця тема в нинішній ситуації нецікава, тому що передбачувана настільки, що навіть не хочеться вступати в це похмуре ла*но. Деяким колегам, які завантажували пошту деталями цього процесу, я прямо відповів у тому плані, щоб вони не марнували ні свого, ні мого часу, бо все, що відбувається, безглузде за визначенням, і дав свій прогноз того, чим закінчиться саме цей раунд безтямної метушні. Ті, хто отримав такі відповіді, в курсі, що цей прогноз було дано понад десять днів тому і зараз він просто набув форми реальності.
І тут справа не в тому, що я такий розумний, а в самій суті заходів, що відбуваються. Якщо їх розібрати на складники, змахнути з них усе зайве і спробувати з’єднати у щось ціле, то з цього нічого не вийде в принципі, тому і прогноз був такої якості. Ця конструкція не працює, як ти її не крути. У зв’язку з цим зараз дуже кумедно спостерігати коментарі медійно розкручених пацієнтів, які кидаються від «Трумп – сильний, не те, що Джо» до «прутін витирає об нього ноги і наказує Віткоффу не зустрічатися з янелохом».
Саме по собі таке перевзування на 180 градусів свідчить багато про що, але ще більше свідчить про вміння пацієнтів підганяти факти під власну думку. Думка змінюється, і ті самі факти вони вибудовують в іншій послідовності, щоб воно виглядало солідно. А більшість публіки із задоволенням споживає цю локшину, не дуже акуратно розвішану на їхніх вухах. Зрозуміло, що про смаки не сперечаються, і хтось без такої локшини не може жити в принципі. Індикатором таких гурманів може бути споживання локшини від Люсі. Якщо пацієнтові заходило таке і він у тому зізнавався, то це означає, що на його вуха можна повісити все, що завгодно, від плоскої Землі до лікувальних пірамідок ділка, прізвища якого я не пам’ятаю, але, здається, це Контрацептив.
Проте на пошту і в коментарі продовжують надходити запитання та відверті фантазії на цю тему, тож доведеться написати кілька слів. Причому про самі переговори справді писати нудно, і тому варто торкнутися деяких інструментів, які дозволять більш тверезо дивитися на цей цирк. Намагатимуся не давати якихось прямих оцінок тому, що відбувається, і надати можливість зробити це кожному самостійно, втім – запропонувавши подивитися на все це з певної точки зору.
СПОСТЕРЕЖЕННЯ
Перше, що вдалося побачити вранці на цю тему, – саме той пасаж про те, що прутін заборонив Віткоффу зустрітися з янелохом у Брюсселі. Цю фантазію можна вважати камертоном до всього цього явища. Пацієнт подав це як нестерпну трагедію, хоча насправді все виглядає прямо протилежним чином. Тут потрібно поставити одне, дуже просте запитання: «Заради чого мала відбутися ця зустріч?» Зрозуміло, тут можна було пофантазувати з приводу спільного відвідання ресторану, як це було в москві. Тим більше що там поряд Амстердам, у якому можна знайти багато цікавого і разом упоротися по самі брови, але швидше за все, Віткофф мав привести згоду з тим варіантом плану, який уже було опрацьовано з американською стороною і який Віткофф і Кушнер повезли в москву. Мабуть, після цієї згоди передбачалося втрясти окремі деталі, і це треба було зробити швидко і особисто, щоб Віткофф міг прозвітувати шефу про те, що наступна Нобелівка у нього в кишені.
(Далі буде)