А крім того, закордонні партнери компанії стрімко відмовляються від будь-якої взаємодії з нею. Раніше ми вже писали про те, які неприємності впали на закордонні активи «Лукойлу», і особливо після того, як Мінфін США прямо послав кишенькову компанію прутіна – «Гунвор», що заявила про готовність скупити всі закордонні активи санкційної імперії. В результаті пішла ланцюгова реакція в тих країнах, де ці активи перебували. Зокрема, це стосується Румунії. У пресі з’явилося таке повідомлення на цю тему:
«Лукойл, який працює в 11 країнах світу – від Західної Європи до Латинської Америки, стикнувся з практично повним паралічем на закордонних ринках. В Іраку він не може отримати ні грошей, ні нафти за видобуток на родовищі «Західна Курна-2», у Фінляндії залишилася без пального мережа заправок Teboil, що належить компанії, а торговельний підрозділ «Лукойлу» – швейцарська Litasco – не може зафрахтувати танкери та проводити платежі. Від нафти «Лукойлу» відмовляються індійські та китайські НПЗ».
Навздогін цьому полетіло ще одне повідомлення з іншої точки земного глобуса:
«Румунія повинна взяти під контроль місцевий підрозділ «Лукойлу», щоб забезпечити стабільність національної енергетичної системи, дотримання міжнародних санкцій та захист робочих місць», – сказав міністр енергетики Румунії Богдан Іван у вівторок.
«Скажу прямо: я не проситиму США відкласти запровадження санкцій, призначене на 21 листопада, – написав Іван у пості у Facebook у вівторок. – Ба більше, я повністю підтримую застосування санкцій, ініційованих Сполученими Штатами, на рівні всього Євросоюзу».
За словами Івана, міністерство енергетики працює над створенням законодавства, яке забезпечить дотримання санкцій без збоїв у роботі нафтопереробного заводу Petrotel та комерційних продажів пального без шкоди для національного ринку пального».
Це означає, що закордонні активи «Лукойлу» стали швидше пасивом або проблемою «Лукойлу», ніж те, що зазвичай називають «активами». Очевидно, що в такій ситуації єдиний маневр, який може продемонструвати компанія, – згорнутися до обсягу вітчизняного бізнесу, бо всередині курника вони можуть начхати на санкції, просто не замислюючись про наслідки. І тут виявляється, що його внутрішній бізнес теж зазнає санкцій, причому жорстко і дуже болісно.
Тож нинішній удар слід розглядати саме з цього погляду. Санкції, а також удари наших військових женуть «Лукойл» до натурального краху, як кулю в лузу. І що найголовніше – від цього нікуди втекти. І якщо раніше під ніж ішли лише НПЗ, то тепер і такі заводи, як «Ставролен».
> Це означає, що закордонні активи «Лукойлу» стали швидше пасивом або проблемою «Лукойлу»,
Схоже, що скоро вони просто припинять мати стосунок до «Лукойлу», і «Лукойл» зможе щиро відзвітувати, що проблем із закордонними активами чи то пасивами в нього немає (в силу відсутності таких активів чи пасивів).