Як видно з наведеного вище опису продукції заводу, значна її частина йде на виготовлення корпусів дронів та інших боєприпасів, які повинні мати високу міцність при невеликій вазі, а крім того, матеріали, що виготовляє завод, мають низьку відбивну радіолокаційну здатність і тому потрібні саме в ході нинішньої війни. Простіше кажучи, наші військові взялися рубати ланцюжки постачань для виробництва ворожих дронів, «Шахедів» – у тому числі.

Тут важливий момент. Ми всі добре пам’ятаємо, що складальне виробництво противника є в Єлабузі, куди вже не раз прилітало. Але противник зробив свої висновки і розкидав складальні виробництва по різних локаціях. Зрозуміло, що Єлабуга є флагманом із випуску «Шахедів», але навіть якщо туди прилетить кілька великих птахів і виробництво надовго зупиниться, це не стане катастрофою для лаптів.

Декілька інших складальних «точок» продовжать свій випуск. Але всі вони отримують комплектуючі одним і тим самим ланцюжком. І якщо двигуни та/або компоненти до них виробляються в Китаї, то корпуси клепають на місці саме з тих самих пластиків спеціальної рецептури, які виготовляє посмутнілий завод. Тож можна не бити по Єлабузі, а знищити кілька подібних заводів, і проблеми у них почнуться серйозні. Причому – одразу на всіх виробничих майданчиках.

Ну, а з погляду лінійної логіки простіше знищити завод, який виготовляє щось ключове для виробництва тих самих «Шахедів», ніж потім виловлювати їх у небі України. Приблизно це ми зараз і спостерігали. Ну, а третій аспект знаходиться в дещо іншій площині. Адже, як не крути, а будь-яке підприємство не може розглядатися у відриві від його власника. А в цьому випадку таким є «Лукойл».

Складається враження, що наші військові вносять серйозний «підвищувальний коефіцієнт» до тих санкцій, які Штати наклали на цю компанію. Нагадаємо, Мінфін США вніс «Лукойл» до санкційного списку і дав його контрагентам місяць, до 21 листопада, для того, щоб згорнути з ним усі контрактні відносини. І, між іншим, цей процес набирає обертів. Так, ворожа преса сьогодні пише таке:

«Акції «Лукойлу» продовжують стрімко дешевшати на московській біржі четвертий тиждень поспіль на тлі санкцій США та зірваної угоди з продажу іноземних активів компанії.

На торгах у середу папери «Лукойлу» падали до 4900 рублів за штуку – найнижчого за останні два з половиною роки. За день котирування компанії обвалилися на 4,6%, з початку тижня – на 7,4%, а з 23 жовтня, коли було запроваджено санкції, – на 18,6%. У результаті ринкова капіталізація найбільшої приватної нафтової компанії росії скоротилася на 777 млрд рублів, або $9,6 млрд».

(Далі буде)

Один коментар до “Тінь «Ставролєну» (Частина 2)”
  1. > матеріали, що виготовляє завод, мають низьку відбивну радіолокаційну здатність
     
    А крім того, вони повинні мати непогану горючість, що повинно сприяти засмученості їхнього виробництва в результаті атаки.

Коментарі закриті.