Наявність флоту танкерів, які потім було вирахувано і внесено до санкційного списку, дозволяла лаптям не звертати увагу на санкції, бо самі танкери працювали за сірими або чорними схемами і подальше їх використання в легальному бізнесі навіть не передбачалося. А якщо так, то танкери було куплено старі, часто – вже списані та в черзі на утилізацію. Але щойно лапті почали скуповувати такий «неліквід», власники суден одразу зрозуміли, навіщо це потрібно лаптям, і підняли ціни на вчорашній металобрухт майже до цін нових танкерів, хай і не зовсім зі стапелів, але бадьорих та свіжих суден.
Тут ми не зможемо оперувати конкретними цифрами, але в кількох аналітичних доповідях на цю тему профільні фахівці вивели середню ціну, яку лапті платили за такі танкери. Вона саме середня, бо перші судна вдалося взяти за ціною металобрухту, і лише згодом власники зрозуміли суть гри і почали вивертати цінники не соромлячись. У результаті середня ціна склала близько 30 мільйонів доларів за один танкер. А тепер перемножимо кількість танкерів на цю ціну – що виходить? Це вже виходить на рівень ціни сучасного атомного авіаносця, чи не так?
Але це ще не все. Не забуваймо про те, що більшість танкерів уже було списано на брухт, і тому для відновлення працездатності там треба було провести хоча б якийсь ремонт. Ці витрати залишимо осторонь, хоча вони навряд чи були скромними, а просто звернемо увагу на те, що використання цих суден передбачало майже миттєве зарахування до санкційного списку. Це означає, що судна можна використовувати або в сірих і чорних схемах, або вже більше ніяк, бо на них стоїть тавро. З погляду здорового глузду це – відвертий неліквід. І ось у нього для обходу санкцій вбухали близько 10 мільярдів доларів. Зате нафту можна було возити вже без знижок.
А тепер складаємо прямі витрати на обхід байденівських санкцій, які включають суттєві знижки на першому етапі і закупівлю величезного флоту мотлоху – на другому. Напевно, загальні витрати на ці маневри десь наближаються до 20 мільярдів доларів. І зараз запитання: вдалося обійти санкції чи ні? Відповідь на нього проста. Повної заборони на морський експорт нафти санкції не передбачали, але вони спрямовувалися на зниження прибутку, який лапті одержують від експорту. Зроблено це було через страх того, що вилучення з ринку російських обсягів нафти призведе до різкого підвищення цін на бензин, що спричинить негативний політичний бекграунд у США і стане проблемою в рік виборів.
Як ми знаємо, різкого зростання цін на бензин у США не сталося, але це не допомогло демократам виграти на президентських виборах, і вони втратили більшість в обох палатах Конгресу. Проте ці санкції «знежирили» ворога на величезну суму, і в цьому плані вони, безумовно, спрацювали. Мені не доводилося бачити прогнозів того, скільки лапті мали втратити за прогнозами, але приблизна сума, яку вони безумовно втратили, виглядає дуже переконливо, а тому пусті міркування про неробочі санкції виглядають як мінімум легковажно, а за великим рахунком – дебільно.
І ось тепер повертаємося в наші дні і тримаємо в пам’яті той факт, що москва витратила гігантську суму на формування тіньового флоту для того, щоб продавати свою нафту без грабіжницьких знижок. І ось що пише їхня преса про те, як усе це виглядає зараз:
«Вартість російської нафти в портах Азії продовжує падати після того, як її головні постачальники – «Роснєфть» і «Лукойл» – опинилися під блокувальними санкціями США, а НПЗ Індії та Китаю стали відмовлятися від їхніх партій… Знижки на сорт Urals – головну експортну марку російських нафтовиків – достигли $4 за барель і стали рекордними як мінімум за останній рік. За останні тижні дисконт на Urals виріс удвічі, або на $2, розповіли Reuters трейдери».
Он воно як! Дід розпорядився вгатити в купівлю мотлоху величезні суми, за що йому стали співати оди і кантати, але з’ясувалося, що і знижки знову доводиться робити все більші, і возити свою нафту на відвертому ла*ні. І ось це – майстерний обхід санкцій? Це – багатоходівка світового лідера? Вкотре доводиться відзначити, що якби лапті не були потомственими рабами, вони б придушили маразматика за десяту частину таких «промахів», але вони моляться за нього сім разів на день.
(Далі буде)