Дуже повчальна історія зараз розгортається з подарунковим Боїнгом Тромба. Для тих, хто забув — короткий зміст попередніх серій. Прийшовши до Білого дому вдруге, Додік влаштував грандіозне турне країнами Затоки. Місцеві правителі вважали, що отримали в його особі очільника найпотужнішої країни у світі, не обтяженого забобонами демократії та іншої дурниці, якої автократи не розуміють у принципі. Вони справедливо вважали, що Додік має всі замашки диктатора і в зв’язку з цим легко зрозуміє їхні невеличкі особливості в плані того, що там сам правитель може відрубати голову комусь зі своїх підданих. А тим більше — Додіка зовсім не бентежить те, що там правителі живуть зануреними в ультимативні умови розкоші, оскільки сам схильний до таких речей.
Тому його там приймали з королівськими почестями та обсипали дорогими подарунками. Але, як відомо, всіх переплюнув Катар, де Додіку подарували літак Boeing 747 у люксовому варіанті. Достеменно невідомо, що означає розкіш саме в катарському розумінні цього визначення, але можна здогадатися, що золота там використали стільки, що воно буквально скрізь, де його можна застосувати в теорії. Ну а циганський вигляд Овального кабінету, який Додік облаштував під свій смак, якраз і вказує на те, як він любить золоті тони в усьому. Можна не сумніватися в тому, що свій бальний зал він бачить виключно в золотих тонах, а якби йому дозволили побудувати тріумфальну арку імені товариша Тромба, то й вона нагадувала б великий злиток золота з діркою посередині.
Але повернімося до аероплана. Цей подарунок він і залишив би собі особисто, але в такому разі його корупційні замашки стали б абсолютно беззаперечними. Мабуть, його таки відмовили від того, щоб залишити цю дрібничку в родині, а тому — його передали ВПС для того, щоб допиляти до кондицій Air Force One і зробити з нього президентську «робочу конячку». Але зрозуміло, що якщо від самого початку літак будують як літаючий палац, то він являє собою якщо не пряму протилежність, то велику відмінність від спеціального транспортного засобу для президента. Там мають бути розвинені комунікаційні можливості, пов’язані з управлінням найважливішими державними системами, і, звісно ж, заходи безпеки там теж забезпечуються не так, як на комерційному лайнері чи навіть не на такому люксовому літаку, який він отримав у подарунок.
Адже ця машина повинна вміти літати і маневрувати так, щоб забезпечити максимальну функціональність для першої особи, а для цього треба дотриматися балансу між тими системами, які необхідні саме для літаючого командного центру, та рівнем комфорту, необхідного для тривалих перельотів президента. А будь-яка додаткова, від початку не передбачена проєктом система, має свої масу і габарити, які впливають на можливість встановлювати ще щось. Це до того, що коли замовляли цей літак, то там використали всі можливості для модернізації, навантажуючи лайнер усякими розкішними речами. Таким чином, щоб у нього впихнути ще щось без втрати льотних характеристик і рівня безпеки, звідти треба щось викидати.
Аж ось журналісти Washington Post і Wall Street Journal отримали дані про те, що в процесі переобладнання літака на борт №1, тромб особисто вказав на те, чого там не можна чіпати, аби не зіпсувати красу. Як наслідок, там не помістилася низка систем безпеки, зокрема — протидії ракетам, спрямованим на літак, що б це не означало. Простіше кажучи, Додік пожертвував безпекою на користь розкоші. І журналісти це розкопали.
Через це спалахнув скандал, оскільки грошей на модернізацію витрачено більше, ніж оцінювалася вартість самого літака — близько мільярда проти 400 мільйонів. Реакція Додіка була болісною, оскільки журналісти зазначених видань отримали повістки слідчих з тим, щоб вони розкрили джерела, звідки вони взяли ці дані. Прямо зараз там іде перепалка між пресою та мінюстом, який відкликав повістки, але в цьому випадку важливо інше. Старий, який уже виживає з розуму, поставив під загрозу функціонування першого борту країни просто тому, що йому хочеться розкоші.
Але без деяких систем безпеки цей літак матиме суттєві обмеження щодо географії своїх польотів. Саме це і було поставлено наріжним каменем у матеріалах ЗМІ. У відповідь почалося їхнє цькування… Дивлячись на все це, постає запитання про те, чи дійсно все це відбувається в США, чи це зведення з країни, де править тоталітарний режим? І це ж уже мова не про корупцію чи інші улюблені забави Додіка, а про безпеку. Але, як видно, потяг до циганщини у пацієнта куди сильніший за здоровий глузд.