Уперше опубліковано: 24.04.2021
Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
Кілька місяців тому в нас був матеріал про слова, які часто вживаються або без розуміння їхнього істинного сенсу, або там, де вони загалом недоречні, і це була лише одна зі статей такого змісту. Але в ній ми обігрували дивний потяг деяких діячів у нас в Україні називати свої торговельні точки «Двері Білорусі», «Білоруська косметика» чи «Товари з Білорусі».
Тоді ми писали про те, що акцент на країні-виробнику виглядає дуже дивно, бо вона не є ні лідером у виробництві того, що вона продає, ні навіть зразком якості, а «Білоруська косметика» – це взагалі окрема тема, і це можна сприймати як дуже короткий анекдот.
Після цього матеріалу ми отримали масу листів про те, що дарма так пишемо про братерську країну і про її представників, які й придумали такі назви, наприклад – про двері. Знову ж таки – «братерський народ» і так далі. І ось минуло лише трохи часу, і все стає на своє місце. Як тепер виглядає слово «білоруська» в будь-якій назві торговельної точки?
Щойно ми спостерігали, як у потоці військової техніки, що рухалася до наших кордонів, у тому числі з боку Білорусі, було створено окремий потік ешелонів, де добре вирізнялася білоруська військова техніка. І зауважимо, що все це могли бачити і бачили місцеві жителі, які не могли не розуміти, що це означає, але ніхто навіть не пікнув про те, що не добре це – підмахувати москві в бажанні повоювати з Україною.
Як тепер виглядає «Білоруська косметика?» Ну, й немає нічого дивного в тому, що на білоруські товари вже почали навішувати спецмита. Першим пішов МАЗ, але, швидше за все, слідом піде і все інше. Це не дивно, бо сусідня країна показала себе ворожою та солідарною з нашим, і не лише нашим, екзистенційним ворогом. Так, це була воля Лукашенка, це безперечно, але, як казав класик, усі злодіяння відбуваються з мовчазної згоди добрих людей. Якщо вони мовчать, вони стають співучасниками злочину.
Найцікавіше в цій епопеї те, що ця стаття була не першою, яка викликала саме таку реакцію. Набагато раніше, задовго до виборів 2019-го, у нас була стаття про те, що Вакарчук зі своєю піснею «Не твоя війна» плюнув у всіх тих, хто втримав фронт і не допустив гіршого розвитку ситуації. По суті, він зробив те саме, що й одіозний Садовий, який навесні 2014 року публічно заявив про те, що ми програли війну рф.
Тоді нам теж писали обурені листи про те, що Славічок не те мав на увазі, що він – білий і пухнастий і що ось такі думки про нього ображають почуття його фан-групи, і його поставили в один ряд з Тимошенко, Саакашвілі, Трампом і ще безліччю персонажів, про яких нас наполегливо просили не писати взагалі, якщо ми не хочемо писати їм оди й кантати. Але ми стандартно відповідали на таке, що добре або нічого пишуть і кажуть лише про покійників, і ми розуміємо суть лише цієї формули, а через те що персонажі ще живі, то відгрібатимуть совковою лопатою. До речі, дуже скоро Славко показав своє нутро ще й ще раз, і тепер та сама пісня, про яку написано вище, вже не викликає різночитань і залишиться сутністю цього нікчемного вокаліста і плагіатора вже до могили.
(Далі буде)