Але все це було передмовою, заснованою на справах давно минулих років. Зараз при погляді на те, що і як робить президент США, іноді виникає те саме відчуття, а чи не грає він на хвацьке підвищення ставок? Якщо просто припустити, що це саме так, і пригадати яскраві заходи та промови в його виконанні, то виходить, що ніхто не зміг прийняти його підвищені ставки. Зрозуміло, що дві серії «Сокир», які полетіли в Сирію, були явним посланням, бо «Томагавки» зазвичай розчищують коридор для ударної авіації, але не мають самостійної функції.
Одиночна ракета може відпрацювати по конкретній цілі, наприклад, по автомобілю чи будинку з терористом, але півсотні чи сотня «Сокир», і до того ж випущених із різних платформ, повинні працювати як автоматична лісоповальна машина, що вивалює все навколо, після чого у гру вступають основні сили з повітря і, якщо треба – з суші. Наскільки відомо, в обох випадках нічого подібного й не планувалося.
Це означає, що сигнал пішов негідникам, які зарвалися і втратили зв’язок із реальністю, впиваючись своєю безкарністю. З урахуванням того що більшу частину сирійських ППО контролюють росіяни, а ядром усієї системи протиповітряної оборони є їхня база у Хмеймімі, виклик було кинуто саме путіну. Ми не знаємо, які саме розмови йшли прямою лінією, але схоже на те, що Трамп щось вимагав від путіна, а той, як завжди, викручувався і напускав туману. Напевно, Трамп щось пообіцяв, мовляв, зітремо в порох, і тоді путін особисто або через посередництво його холуїв передав у Вашингтон, що збиватимуть «Сокири», якщо вони полетять у Сирію. Трамп дав команду на обстріл.
За конфігурацією сил і засобів, розташованих навколо Сирії, можна стверджувати, що Трамп продемонстрував свою рішучість не словом, а ділом. Це випливає з того, що наявних засобів було приблизно на порядок більше. Тільки «Томагавків» могло прилетіти понад 700 замість 100, а крім них, було ще чимало інших, не менш веселих іграшок. Вони б точно знадобилися, якби путін не зморгнув, але в того виявилася тонка кишка.
Те ж саме розігрується і з Північною Кореєю. Заяву про те, що є два шляхи – або самостійна денуклеаризація, або тотальне знищення Північної Кореї – було сприйнято серйозно, і незабаром ми дізнаємося, чим ця епопея закінчиться. З Китаєм – те ж саме. Демонстрація викладок та вмовляння про вжиття адекватних заходів щодо вирівнювання платіжного балансу між США та КНР не мали жодного впливу, поки не було оголошено пакет санкцій проти Пекіна і дату його введення. Тут усе і стало налагоджуватися.
З Європою виявилося складніше, бо там – колективне болото, очолюване країнами-імпотентами, які повною чашею зачерпнули з кремлівського казана. У всіх на очах відбувалися танці з бубнами щодо перегляду відносин у сфері європейської безпеки та переходу від слів до справи. Ангела Меркель сприйняла як образу те, що Трамп їй пояснив, на кому ця безпека тримається і що подальше продовження в тому ж дусі закінчиться виставленням рахунка за виконану роботу.
За останній місяць у цьому напрямі взагалі позначилися суперечності. Європа почала торпедувати запровадження нових санкцій щодо кремля і на різні голоси посилати у Вашингтон погрози. Нагадаємо, такий собі Юнкер заявив про те, що настав час припиняти третирувати рф, а Макрон і Меркель, уникаючи такої риторики, заговорили про необхідність створення військ ЄС поза НАТО. І, звісно ж, «Північний потік – 2» імені товариша путіна виявився настільки солодкою цукеркою, що на слушні аргументи України та США про те, що це суто політичний проєкт, як і сам «Газпром» давно перестав бути просто комерційним підприємством, фрау Ангела відповіла приблизно так: «На это я пойтить не могу!»
Словом, жодні злочини, які вже прямо відносять до путінського режиму, включаючи школу в Беслані, провину за яку ЄСПЛ поклав на владу рф, ні те, що путін коїть в Україні та Сирії, нарешті, ні загибель громадян Голландії і, до речі, дев’яти людей громадян Німеччини в літаку рейсу МН17, не допомогли позбавити лідерів ЄС від дивної любові до володимира володимировича. І ось ми почули від Трампа заяву, яка підвищує ставки в цій грі до повного максимуму.
Він запропонував європейцям повернути рф та путіна до Ж-8. Мовляв, якщо у вас утворилася до нього така любов, то можемо переглянути й це питання. Зрозуміло, що в ЄС цього не хочуть, бо путін-варвар їм потрібен кишеньковим та ручним, а не рівним їм. Дідусь Дональд тролить? Ми схиляємося саме до цього висновку, і ось чому.
(Далі буде)