Про підвищення ставок (Частина 3)

Навіть якщо витягти з-під столу путіна Герхарда Шредера, хоч би що він там робив, і запитати його, з чим зараз асоціюється путін у світі, він поохкає і назве: нафта, газ, Україна та Сирія. Про свої жирні гонорари він не згадуватиме, бо це – не комільфо. Якщо взяти окремо кожен із цих компонентів і подивитися на дії США і Трампа, то можна вказати на таке.

Що стосується Сирії, то, окрім тих двох заходів із «Сокирами», Штати надіслали ще й персональний привіт путіну прямо від стін нафтопереробного заводу Коноко під Хішамом. Три чи більше сотні трупів громадян рф – найкраща посилка любителю покататися на коні топлес, та ще й з рушницею. Причому цій публіці відомо, що в середині лютого був такий інцидент і американці там покришили як найманців із рф, так і спецназ ГРУ, група якого була у складі тієї масовки. А про кілька аналогічних за формою, але менших за пакетами «конструкторів» (руки-ноги-голова), відправлених до РФ, ніхто особливо не повідомляв, хоча там були шикарні сцени ударів по переправі через Євфрат, але тема вже прокисла і ніхто в це особливо не вникав.

До речі, там явно намазано медом, бо зовсім нещодавно іранці вирішили показати свою необхідність у Сирії, захопивши той самий завод Коноко, нафту з якого має продавати путінський кухар Пригожин. Але сталося саме так, як у тому анекдоті про ведмедя і мисливця, де чоловік постійно наривався на нетрадиційну форму покарання з боку ведмедя. Словом, іранців звично та рутинно роздовбала американська авіація, яка там працює вже, як на конвеєрі.

Але справа не в цьому, а в тому, що Штати на чолі з Трампом швиденько перевели вилазку наймитів, від яких відмовилося їхнє російське начальство, у класичну військову операцію, де чітко й послідовно відпрацювали літаки, ударні дрони, вертольоти та артилерія. Там не було диваків із кулеметами, які відстрілювалися з-за барханів, – вони просто відійшли, дали умовний сигнал, і прилетіла смерть. Знали б росіяни, що гра піде за такими правилами, сиділи б удома і синячили, але тепер лежать у піску чи труні. Але путін навіть не пікнув!

З Україною – теж усе зрозуміло. З помпою зайшла перша партія «Джавелінів» та отримано тверде запевнення в тому, що це тільки початок і що Штати будуть нарощувати постачання ніштяків, у яких немає таких поетичних назв, але які несуть не менше розчарування. До речі, сьогодні-завтра до військ починають надходити серійні високоточні ракетні системи «Вільха», в яких стоять деякі важливі вузли, виготовлені в США і не тільки там. Загалом система має українську назву, але подив несуть не лише українські компоненти.

І щоб сильно не занурюватися в тему, яку в Україні й так усі добре знають, просто зазначимо, що щодня біля кордонів із рф та біля лінії фронту на висоті 30 км постійно літають стратегічні дрони ВПС США. Зазвичай їх називають дронами-розвідниками, і це правильно. Тільки от, окрім як «просто подивитися», ці машини є ще й центрами цілевказівки для найрізноманітніших систем високоточної зброї. Що це означає – кожен може вирішити самостійно.

І врешті-решт – нафта. Наскільки відомо, нинішнє підвищення цін на нафту має два компоненти – спекулятивний та об’єктивний. Об’єктивний компонент дає підстави для підвищення спекулянтам, і ті працюють у цьому напрямі, особливо якщо створено злагоджені та високо вмотивовані команди гравців саме на підвищення і саме нафти.

До числа об’єктивних чинників спостерігачі відносять картельну змову країн – експортерів нафти ОПЕК+РФ про обмеження видобутку нафти, що приводить до штучного дисбалансу попиту і пропозиції й тягне за собою підвищення цін. На це наклалося ще й скорочення експорту венесуельської нафти, пов’язане з деградацією нафтової промисловості та санкціями, які наклали Штати. За ідеєю, країни ОПЕК могли б заміщувати венесуельську нафту своєю, але рф вмовляла не робити цього, і ціна поступово зростала.

Крім того, в цю формулу включено очікування виведення з обігу іранської нафти. Хоча це не настільки вирішальний чинник, бо найбільші споживачі іранської нафти – Індія та Китай – ведуть свою гру і приєднуються до санкцій в останню чергу. У цьому сенсі набагато важливіша позиція Саудівської Аравії. Вона сама здатна різко збільшити видобуток нафти, але, крім того, дивлячись на неї, аналогічно діють інші країни Затоки, від Еміратів до Кувейту.

І ось буквально кілька днів тому стало відомо про переговори саудівських найвищих посадових осіб із колегами з США. Можливо, там обговорювалися дії рф у Європі, спрямовані на торпедування санкцій США проти Ірану – заклятого ворога Аравії, і, як наслідок, у Ріяді плюнули на вмовляння путіна і різко підняли рівень видобутку нафти. Інші країни Затоки теж висловили готовність до виходу з режиму самообмеження, і до п’ятниці нафта почала просідати.

І ось на цьому тлі Трамп запропонував європейцям повернути путіна до Ж-8. Складається враження, що дідусь Дональд входить у роль Рейгана, лише артистичнішого, бо Рональд був молодший на посаді президента, а Дональду важливо правильно увійти в історію. Як ми пам’ятаємо, його нудить від Обами, неначе при токсикозі, а особливо – від його реноме миротворця. Дідусь Дональд явно обрав діаметрально протилежне амплуа, але при цьому він постійно тицяє носом своїх партнерів, які від добродушності зовсім втратили береги. І водночас він ще й ловить кураж від того, як швидко зливаються з теми круті керівники й керівниці держав, особливо європейських, просто тому, що не можуть прийняти його ставки.