Авторка перекладу: Світлана
У Нідерландах відбулася подія, яка навряд чи в нас буде висвітлюватися, але насправді вона вкрай важлива як стратегічний чинник, що впливає на війну в Україні. Нагадаємо, що з початком широкомасштабного вторгнення в Україну москва мобілізувала всі свої ресурси в Європі для того, щоб якщо не позбавити нас підтримки ЄС, то хоча б зменшити її за рахунок приходу до влади в різних країнах, спонсорованих курником, ультраправих сил. За рахунок цього ультраправі зробили різкий ривок у Німеччині та Франції. Там їм не вдалося стати панівною політичною силою, але заявку було зроблено цілком упевнену. Такого рівня підтримки вони ніколи не мали, по суті, будучи маргінальними партіями.
Але, як відомо, дуже великі гроші та досвід маніпулятивних дій у рамках агресивної пропаганди можуть привести країну до обрання на першу посаду навіть осла, що вже було продемонстровано не раз і не два. Але якщо в більшості випадків саме фінансові та медійні ресурси під вибори були національного походження, то цього разу москва вклалася в ці процеси просто гігантськими засобами та іншими зусиллями. Щойно всі ми спостерігали за тим, як це працювало, але на щастя – не спрацювало в Молдові. Проте московські протеже зуміли прорватися до урядів Словаччини, Нідерландів та Чехії. І ось нещодавно Вітя Орбан заявив про те, що саме з представництв цих країн він планує створити всередині ЄС «антиукраїнську коаліцію».
Ось так це виглядало станом на цей момент. Прокремлівські сили явно зміцнювалися в Європі, і на тлі того, що США зараз очолює персонаж, настільки неоднозначний, що хоч сокиру вішай, підтримка України Європою вийшла на особливе місце. І ось саме загроза для цієї підтримки стала цілком реальною. У зв’язку з цим вибори в Нідерландах, які щойно відбулися, стали чимось позитивним з різних точок зору. Правляча ультраправа партія «Партія свободи» (PVV) Герта Вілдерса, по суті, зазнала поразки від ліберально-центристської партії D66 Роба Єттена.

Зовсім чистим програшем для ультраправих це назвати не можна, бо після підрахунку 99% голосів партії йдуть ніздря в ніздрю і забезпечили собі по 26 місць у парламенті зі 150. Але D66 має на 15 тисяч голосів більше, ніж опонент, і тому, якщо все збережеться в такому самому вигляді, саме вона отримає право формування урядової коаліції, тобто вона повинна залучити до коаліції інші парламентські партії для того, щоб отримати 50 відсотків плюс один голос. І спостерігачі кажуть про те, що з цим проблем не буде, а от якби ультраправі взялися за формування уряду, то в них це б не вийшло.
Жодна парламентська партія не виявила бажання формувати нову коаліцію з ультраправими, бо попередню Герт Вілдерс розвалив особисто, показавши себе неадекватним політиком, як це часто буває з ультраправими діячами. Причому ще до виборів представники партій, які претендують на парламентське представництво, відхрестилися від будь-якої можливості блокування з Вілдерсом. А результати виборів показали, що виборець уже наївся ульраправих заяв та безглуздих витівок цих діячів. У результаті ультраправі втратили 11 місць у парламенті, тоді як опоненти набрали +17 місць.
Спостерігачі, які досліджують хід і результат виборів, кажуть про те, що виборець відсахнувся від правого поля політичного спектру і повертається до адекватних політичних сил. Між іншим, лідер партії-переможниці, крім усього іншого, був і залишається затятим прихильником відмови від закупівель російського ЗПГ. Можливо, це – перелом загальних тенденцій.
Треба додати, що насправді демократичні партії отримали переважну більшість міст: 26 у D66, 22 у VDD яку раніше очолював генсек НАТО Рютте, та 20 у блока зелених та соціалістів. Ще 18 у християнських демократів які могли би зробити блок з ультрапарвими, але навіщо їм це?
При тому, нещодавно у PVV підтримка була 50%…