Авторка перекладу: Світлана
Як відомо, революції можуть бути різного, зовсім різного та різного на всю голову типу. Причому іноді революцією називають те, що такою не є в жодному разі. Але люди, так чи інакше вкушені совком, неодмінно асоціюють із цим словом дивні події осені 1917 року, які революцією не були в принципі. Між іншим, більшовики по-гарячому теж не називали це революцією. Сталося це трохи згодом, і для того щоб усе сприймалося пафосно, вигадали відповідний антураж із запуском холостої торпеди в борт набережної Неви та штурм Зимового Рейхстагу.
Це пізніше з’ясувалося, що в багатьох портових містах світу, де стоять кораблі військово-морського флоту, є традиція стріляти з гармати холостим пострілом опівдні або в якийсь інший час, і тому в цьому дивному звичаї немає нічого революційного. Тим більше що нічого такого, що могло бути ціллю для відповідної гармати, в місті точно не було. Ну, а штурм винних льохів Ермітажу можна було назвати революцією тільки після того, коли учасники заходу пішли у кращий світ, щоб ніхто з них не розповів, що вони там штурмували і як посеред ночі вони захоплювали «Тимчасовий уряд», захист якого здійснював «жіночий полк» із жіночим духовим оркестром.
Але якщо комусь здасться, що саме цю подію, зведену більшовиками в ранг епохальної, можна розглядати як зразок пародії на сенс цього терміна, то той глибоко помиляється. Ще далі заходять «революції», які влаштовують різноманітні релігійні діячі. Як відомо, суть революції полягає в тому, щоб рішуче висмикнути суспільство зі стану гниття й застою в бік розвитку. Сам імпульс революції спрямовано в бік ускладнення суспільно-політичних відносин, щоб прискорити його розвиток і рух шляхом прогресу.
Але релігійна революція – це оксюморон, бо рух у бік релігійних догм – це деградація, і тому називати це революцією можна лише з погляду чорного гумору. Зараз ми знаємо приклад «ісламської революції в Ірані» й бачимо, на що бородаті перетворили країну, яка була однією з найрозвиненіших у регіоні, маючи світську владу. Якби не рушники, то, швидше за все, той самий Дубай виглядав би досить скромно на тлі Ірану, бо й нафти, й газу там було і залишається значно більше, а позиції на ринку вуглеводнів у Тегерана були непорушними.
Власне кажучи, решта країн Затоки так різко пішла вперед саме тому, що після «іранської революції» Тегеран отримав санкції, внаслідок чого звільнив величезну нішу ринку торгівлі нафтою, яку й зайняли інші країни, після чого там почалося бурхливе зростання. Зате бородаті вішають людей посеред вулиць і влаштовують різноманітні публічні екзекуції, що стали наслідком їхньої «революції».
Наведене вище фото – останнє літо світського Ірану та один із пляжів, де спокійно у пляжних костюмах відпочивали місцеві дівчата. Тепер вони якщо й можуть зайти в море, то виключно під наглядом чоловіка зі своєї сім’ї та обов’язково – одягненими в підковдру. Мені особисто довелося спостерігати щось подібне в Єгипті, і це наводить на думку про те, що якби була воля цих діячів, то світ давно б скотився в ту саму яму, в якій християнство тримало західну цивілізацію цілу тисячу років.
(Далі буде)