Нарис на тему захисної тактики пропаганди (Частина 3)

Тут чудово все: і пожежа, що виникла після пуску ракети, і зусилля екіпажу, який схопив сокиру, гак та відро з піском і таки намагався загасити аероплан, але найцікавіше – набір причин аварії. Тут особливу увагу слід звернути на пункт, який ми виділили спеціально. Саме цей же пасаж видав прутін на переговорах з Алієвим, коли заявив про те, що по азербайджанському літаку ніхто не стріляв і що ракета вибухнула недалеко від літака і посікла його осколками. Мовляв, стріляли по дрону, а літак пролітав поряд і влетів у хмару осколків.

Цей момент дуже цікавий, бо, швидше за все, так воно і було: стріляли по дрону, а влучили по власному літаку. На жаль, ми навряд чи дізнаємося, ракета якого комплексу відпрацювала таким чудовим чином, але ясно одне: якщо в небі опиняються літак і дрон, а ракету випустили в цьому напрямку, то вона як ціль захопить літак, а не дрон. І тут постає запитання про те, як у них організовано роботу системи «свій-чужий», якщо ракета легко захоплює дружню ціль.

Плюс до того, вони ж розповідають про те, що новітні літаки, до яких, безумовно, належить і Су-30, обладнано найпотужнішими системами РЕБ. Вони якось розповідали, що в акваторії Чорного моря заглушили РЕБом, встановленим на такому літаку, цілий британський есмінець, а тут – он як усе обернулося.

Словом, якщо не брати до уваги першого і останнього, дебільного, пунктів, усі інші так чи інакше стосуються роботи власних систем озброєння. Адже якщо пуск ракети призводить до відмови роботи літака у вигляді пожежі, то це не літак, а відро з болтами. Якщо робота по тихохідній цілі призводить до того, що літак виходить із ладу, зіткнувшись із уламками цілі або уламками бортової ракети, то це дика дичина. Якщо ж десь поряд спрацювала ракета наземного комплексу ППО, то це означає, що всі бортові системи, які мають запобігти такому, – мотлох.

Ну, й нарешті – френдліфаєр, тобто розрахунок наземної ППО навмисно працював по літаку, а не по дрону, що летить поруч. До речі, саме цю версію озвучили наші військові. В такому разі запитань виникає ще більше, і вже не тільки до того, чим там обладнано літак, а й як працюють їхні ЗРК. І якщо це був саме френдліфаєр, то виникають великі сумніви щодо того, що екіпажу таки вдалося вижити. Але в будь-якому випадку, сам факт втрати літака підтверджено, і це означає, що наші військові спостерігали за ситуацією і мають вичерпну інформацію щодо цього інциденту.

З іншого боку, можливо, пішла якась урожайна смуга, коли лапті намагаються задвохсотити своїх же лаптів. Іноді це вдається, інколи ж – не дуже. Так, їхня преса пише про те, що в московській області солдат-строковик зірвав джек-пот. Він вчинив правильно з погляду найвищої справедливості, і якби завтра вся окупаційна армія зробила б точнісінько так само, то на землі стало б легше, а повітря набуло б дзвінкої чистоти. Їхня преса про це пише таке:

«У військовій частині в підмосков’ї військовослужбовець смертельно поранив контрактника, а потім наклав на себе руки… інцидент стався в ніч проти 17 жовтня, а його причиною стало те, що військовослужбовець порушив правила поводження зі зброєю на спостережному посту».

Словом, як він там порушив правила поводження зі зброєю, – невідомо, але в інших джерелах пишуть про те, що постовий не лише застрелив одного товариша по службі, а й тяжко поранив іншого. Можна припустити, що він стояв на посту і до нього йшов розводящий зі змінним вартовим. Ось їх строковик і вклав. Напевно, в той момент він не зрозумів, що один із підстрелених товаришів по службі – «трьохсотий», і тому справедливо вирішивши, що зробив усе, що міг, – наклав на себе.

Чому він це зробив, уже ніхто не дізнається, але судячи з того, що в’язниця і армія стали в них чимось на кшталт синонімів, то приводів могло виявитися більше ніж достатньо. В будь-якому випадку, такі втрати, хоча й невеликі, але все одно – допомога для ЗСУ, тому що з великою часткою ймовірності ці вояки опинилися б на фронті, а так – вони зекономили собі час, а ЗСУ – боєприпаси.