На болотах розвиваються події, дякуючи яким, продовольчі резерви росії можуть поповнитися незвичайним видом продукту — кінською ковбасою. Річ у тім, що з товариша Лаврова явно приготувалися зірвати вуздечку та підкови, і що найголовніше, він про це знає. І справа не тільки в тому, що старий кінь уже не здатний борозну прокласти, а й псує стару. Воно й зрозуміло, адже на зовнішньополітичному фронті стає дедалі сумніше, оскільки з одного боку, Пекін стає більш категоричним, а з іншого — Вашингтон явно змінює своє ставлення до федерації і розглядає її як сателіта Китаю. Така «вилка» робить МЗС подібним до Киси Вороб’янінова, коли єдине, що вимагається від міністра — зробити суворий портрет і коли треба, заявити «Так, уже!».
З одного боку, це — вигідне становище, оскільки цар сам узяв на себе питання зовнішньої політики, а з іншого, становище міністра стає доволі привабливим саме з цієї причини — трясеш гривою і ні за що не відповідаєш. Але щойно створюється подібна синекура, тут же знайдуться охочі віджати це чудове місце. І такі охочі стоять у черзі, причому — найнеприємніше тут те, що першим у черзі стоїть ніхто інший як Дмитрієв — чоловік, підозріло близький до доньки царя — Катерини, яка всерйоз розглядається як спадкоємиця престолу.
Катя — дуже діяльна панночка і найімовірніше, вона засвоїла головний принцип, якого дотримувався товариш Сталін: «Кадри вирішують усе». Саме Коба виконував при Леніні функції, схожі на те, що у нас робить Єрмак. Щоправда, в ті часи Сталін розставляв своїх людей на потрібні позиції з тим, щоб у момент захоплення влади спертися на них, а наші кроти — торгують посадами направо і наліво. Але Катя і так — багата панночка, а з урахуванням майбутнього спадку, який залишиться від татка, її цікавлять питання влади і тому вона діє в парадигмі Сталіна, розставляючи своїх людей, по потрібних місцях.
Як відомо, у тоталітарній державі початковою комбінацією вертикалі влади є розстановка своїх людей на керівництво верховним судом, парламентом (якщо він ще не скасований), і звичайно ж — кабміном, оскільки всі гроші знаходяться в руках уряду. Але знову ж таки, глава Кабміну відбуває свій номер і в тоталітарній державі має номінальний функціонал. Зате ключовими напрямками роботи уряду, мають керувати свої люди. До таких належать Мінфін, Міноборони, МВС та інші структури, на зразок ФСБ, генпрокуратури чи слідчого комітету.
Якщо на ситуацію подивитися під таким кутом зору, то виникає досить цікава картина. Причому, проявилася вона вельми несподівано, після смерті однокурсниці путіна, яка завідувала верховним судом. Путін особисто взяв участь у похоронах, чого він робити явно не любить. І це говорить багато про що. А далі відбулися події, які хоч і були помічені, але залишилися без коментарів, оскільки тема ця дуже слизька і там головне — не промахнутися. Одразу постало питання про те, хто очолить одну з гілок державної влади й відповідь на це питання здавалася вирішеною за визначенням. Власне кажучи, спочатку навіть інтриги особливої не було, оскільки на цей пост претендував вірний холуй путіна — Бастрикін, глава слідчого комітету.
(Далі буде)
Екатерина и конь….где то я уже видел такой сюжет.