Цей вірний пес путіна загризав усіх його ворогів без розбору та рефлексії, розкидаючи терміни в’язниці як насіння голубам. І вже кому-кому, а Бастрикіну не було потреби доводити свою відданість царю. А далі — сталося наступне. Люди з його оточення прямо говорили про те, що шеф йде на підвищення і планує забрати з собою найвірніших людей. При цьому, Бастрикін планував скасувати СК через непотрібність. Дивлячись на ці рухи, нікому навіть на думку не спадало, що може виникнути якась конкуренція такій фігурі.
Але як було сказано вище, Катя просуває людей своєї команди. Нехай це не персонажі її оточення, але ті, хто перейшов під її заступництво і, напевно, поставив на її перспективи як імператриці. А татко їй дає «зелену»просто тому, що якщо не вийде з довголіттям, то не можна допустити, щоб здобуте непосильною працею пішло прахом, але таке може статися, якщо тільки влада не перейде з рук у руки. Схоже на те, що в нього язик у горлі застрягне і він не зможе вимовити «Я втомився, я йду» і швидше за все, відхід трапиться раптово і вперед ногами. У цей момент уже пізно формувати команду і тому вона це робить просто зараз.
А як відомо, зміщення когось із високої та рибної посади завжди загрожує формуванням злопам’ятної опозиції. Зміщення має бути або остаточним, або треба мати на увазі, що залишений у живих діяч одного разу може опинитися в таборі ворогів. А все це важливо тому, що коли виникають природні передумови для заміщення важливого поста, то тут позіхати не можна і треба розштовхувати охочих ліктями, якими б знаменитими вони не були.
Так сталося й цього разу. Коли Бастрикін уже вважав себе очільником верховного суду, несподівано виник інший кандидат, в особі генпрокурора. І спочатку його ніхто всерйоз не розглядав як конкурента главі СК, але ходять чутки, що його просунула саме Катя і зрештою, це виявилося вирішальним фактором. Бастрикін же дав задню і взяв свої слова назад про те, що треба скасувати СК. А Катя, одним пострілом убила двох зайців — тепер під нею і верховний суд, і Генпрокуратура. І головне, все вдалося зробити за технікою, оскільки жінка сама копита відкинула і звільнила місце.
А більше року тому Катя скористалася настроєм татка і зробила рокіровку міністра оборони. Шойгу пішов до своїх оленів, але потім ще майже рік розповідав про те, що путін його ось-ось поверне. Але Катя посадила в крісло міністра свою людину і ось тепер почалася боротьба за крісло міністра закордонних справ. Катя штовхає свого Кирила Дмитрієва, який обіцяв вирішити питання з Трампом, а Лавров його торпедував, пояснивши путіну, що Дмитрієв тільки теревенити здатен.
Але ось сам Лавров, пару днів тому, сказав про те, що імпульс Анкориджа вже вичерпаний, що викликало реакцію в москві та Вашингтоні. По суті, Лавров сказав про те, що зі Штатами залишилася тільки війна і ось, що пишуть з цього приводу самі росіяни:
«Путіну запропонували посадити Лаврова у в’язницю «за держзраду». Глава МЗС засмучений і боїться, що його вб’є ракета. Колеги пишуть, що Сергій Лавров може перейти в статус пенсіонера, йому загрожує відставка. І зазначають, що це може стати результатом гострих суперечностей між МЗС і Кремлем щодо американського питання… Але, ймовірно, відставка – це найлегше, що загрожує Сергію Вікторовичу. Кирило Дмитрієв, побачивши, що Лавров оступився, вирішив посилити свої захитані позиції. Він передав Володимиру Путіну сигнал: глава МЗС – ворог і зрадник, який має закінчити свої дні у в’язниці».
Між іншим, товариш Дмитрієв представив царю донос, де по пунктах розкладені дії Лаврова, як іноземного шпигуна. І кажуть, що путін усе це зараз вивчає. Лавров же нюхає і овес, і що попало, але заспокоїтися не може. А джерело в путінській адміністрації, так прокоментувало цей момент:
«З боку Дмитрієва надійшов сигнал Володимиру Володимировичу: Лавров скоїв держзраду, завадив налагодженню наших стосунків з американцями. Він фактично пішов проти Кремля і має бути покараний. Міністра потрібно негайно відправити у відставку і посадити за ґрати. Президенту передано документ із 12 сторінок, у якому докладно обґрунтовуються ці звинувачення».
Загалом, сигнальник Дмитрієв отримав добро від Каті і кинувся на добивання коня. Тож усе це може скінчитися саме тим, з чого була розпочата ця повість, а саме — кінською ковбасою.
Цей пост може мати додаткову назву.
Наприклад, “Візантійщина, або Павуки у банці”.
Це напевне завжди таке коїться у диктатурах, коли головний “Лев” старішає і на обрії може з’явитися новий вожак прайду (або вірніше, зграї).