Авторка перекладу: Світлана
Як відомо, на болотах уже третій рік іде кампанія переділу великих активів, і ця хвиля тільки набирає обертів. Загалом сама суть схеми та її кінцеві бенефіціари добре відомі. Генпрокуратура подає позов до суду про вилучення якоїсь жирної власності під приводом її неправильного використання в особливий період проведення сво з подальшою націоналізацією віджатого добра. Цей хід має виглядати пристойно, бо в ньому закладено прозорий натяк на те, що колишній власник – саботажник і не бажає працювати так, як вимагає найвище політичне керівництво країни. А якщо так, то майно відходить державі.
Але це саме майно недовго перебуває в руках держави і через невеликий час за безцінь і без конкурсів продається у приватні руки. Цей хід пояснюється тим, що треба поповнювати бюджет, і тому продаж державної власності – звичне явище. Але за фактом через посередництво держави йде віджимання активів у законних власників і передача їх дуже вузькому колу осіб, особливо наближених до імператора. Якщо все робити прямо, то виникне запитання про те, чим нинішні часи відрізняються від «зухвалих 90-х», і відповіді на це просто не буде.
Нескладно зрозуміти, що просто зараз прутін намагається сам, нехай і через підставних осіб, віджати у власних бізнесменів активи, але головне – він згодовує ці активи своєму найближчому оточенню, яке розраховувало отримати свою частку від захопленого в Україні. Їм уже зрозуміло, що та морквина, яку прутін повісив у них перед носом у 2022 році, повністю згнила, а тому – їм дано карт-бланш з віджиму активів усередині країни з тим, щоб компенсувати свої втрати від війни і врешті-решт дати їм хоча б частину призу, обіцяного чотири роки тому.
Власне, такий стан речей уже ні для кого не є таємницею, і всі, хто хоч трохи в темі, розуміють, що відбувається і як працює цей механізм. Ти або розлучаєшся зі своїми активами без особливого шуму, але залишаєшся на волі, або сідаєш у в’язницю і в тебе все одно віджимають ці активи, але не тільки їх. У такому розкладі спритні чиновники меншого калібру виметуть уже все, як це роблять ракоподібні, що поглинають залишки трапези великих хижаків. Загалом навіть братки так не діяли 30 років тому. Вони хоча б не використали для цього Генпрокуратуру та суди, а тут – конвеєр.
Але просто зараз іде ще один процес, який має змістити центр уваги публіки від справді важливих та небезпечних проблем. Стартував процес перейменування всього. Наприклад, академія ФСБ одержала ім’я Здержинського. Саме так, оскільки саме її випускники мають «здерживать» невдоволення мас та інші погані наміри. Там заведено давати назви з використанням імен відвертих м’ясників, і просто дивно, що цю академію назвали ім’ям «залізного Фелікса», адже ім’я Малюти Скуратова тут підійшло б набагато вдаліше.
Кілька років тому в курнику стали відроджувати різноманітні воєнізовані організації для молоді. Там їх навчають керувати дронами, щось мінувати і, звісно ж – стріляти. У совкові часи було таке звання – «Ворошиловський стрілець», яким нагороджувалися ті, хто вміє влучно стріляти зі стрілецької зброї. Зараз щось таке знову намагаються повернути до життя, і коли постане питання про те, як назвати ці стрілецькі секції, то ім’я Климента Єфремовича не варто ворушити ще раз. Зараз воно не має колишньої актуальності, та й контексти тепер дещо інші, і тому слід використовувати інші імена.
(Далі буде)