І ще один цікавий словник трапився мені в тому дослідженні про борщ, але я його не цитувала. Це Словарь малорусскаго нарѣчія, составленный А. Афанасьевымъ-Чужбинскимъ. Тетрадь первая. Изданіе втораго отдѣленія императорской академіи наукъ. Його видано в Санкт-Петербурзі у 1855 році. Шукаю слова з сучасною літерою Ґ спочатку серед слів на літеру Г:
І тут я побачила дещо незвичне – спочатку списала це на огріхи відтворення сторінки з першоджерела: вгорі перед літерою Г стоїть крапка, і перегляд слів із таким знаком показав, що це слова з сучасною літерою Ґ. Зазвичай особливості подання слів у словнику автор пояснює в передмові, але в цьому виданні її не було, тож спираймося на власні логічні припущення. Далі наводжу величенький перелік цих слів, які цікаво порівняти з попередніми трьома розглянутими словниками, тим більше що це найпізніший за часом із них. Перша партія знайдених слів (об’єднано для зручності подання):
Із цих слів у сучасній мові є ґедзь, ґелґати і ґирлиґа. Гвинтівка вживається зі звуком Г. Два інші слова навряд чи вживають в сучасній мові. Друга партія слів:
Із цих слів найбільш відомим є ґлей, інші два слова мені менше відомі. І остання партія слів:
У цьому переліку ми зустрічаємо вже четвертий варіант перекладу слова «ґринджоли», та ще й в однині. Ґрунт, ґудзик та ґуля й зараз пишуться з Ґ, а граматка (як і граматика) – з літерою Г (про це слово – далі). І варто звернути увагу на слова, які подано то з К, то з Ґ (тут нам зустрілися ґринджоли, ґлей і ґирувать): один із варіантів походження звука [g], який передається літерою Ґ, – утворення «на місці оригінального /k/ (ґирлиґа, ґніт, ґрати)», як каже Вікіпедія.
(Далі буде)
Бабуся з Красногорівки біля якої була Мар’їнка, коли треба було крутити такий собі млин великого помолу кукурудзу для каші поросятові, також казала “треба свині наґарувати кукурузи”
так ОСЬ звідки пішов той ґугль google – від нашого ґуґля!