Бєлгород. ТЕЦ

Сукупність саме цих чинників і породила, а згодом – підняла тривожність до максимального рівня. Виявилося, що занапастивши сотні тисяч одиниць техніки, відстрілявши ракет на десятки мільярдів доларів, втративши десятки кораблів, сотні літаків і вертольотів, закопавши в землю кілька загальновійськових армій, вдалося отримати результат, який соромно навіть промовляти вголос. І від відчуття того, що реальність виглядає зовсім не так, як передбачалося, почалася легка паніка.

Далі вона перекинулася на тему бензину. Адже якщо спочатку можна було щось розповідати про зварювальні роботи на нафтобазах і НПЗ, а потім – про уламки, що раптово впали і викликали невелику пожежу на кількох квадратних метрах, то коли почався реальний дефіцит бензину, стало зрозуміло, що про уламки все було розказано точнісінько так само, як раніше – про «потєрь нєт». Тепер у деяких регіонах відпуск бензину в одні руки скоротився з 30 до 20 літрів, і незабаром його відпускатимуть виключно в трилітрові банки, по одній в руки. І це в тому випадку, якщо цей бензин взагалі є, щоб відміряти його на кілька літрів.

Скажімо так, розповіді бувалих про те, що вартість автомобільного пального зашивається в будь-яку одиницю товару, доходить не до всіх. Ба більше, багато хто досі не отримав своєї «білої лади», щоб усвідомити весь смуток ситуації з бензином, і досі радіє з того, що користується громадським транспортом, але ось тепер і до них прийшло те, з чого вони так раділи, дивлячись на репортажі з України. Йдеться про відключення світла вже в цілих регіонах. Ось це вже гарантовано стосується всіх, хто опинився на знеструмленій території.

Адже вони вважали, що прутін правильно вимагає «згасити світло» Україні, а от коли світло погасло в них самих, тут почалася наступна хвиля усвідомлення реальності. Тепер вони почали отримувати те, чого бажали нам. І у зв’язку з цим просто зараз там уже пішли навіть не тривожні, а панічні роздуми у виконанні найбільш прокремлівських діячів. Виглядають вони так:

«Нескладно помітити, що Україна почала завдавати ударів не тільки по наших НПЗ, а й по об’єктах енергетики. Зокрема, проблеми вже спостерігаються у Бєлгородській і Брянській областях…»

Тут слід зазначити, що текст видає рупор ворожої пропаганди, і тому вираз «нескладно помітити», застосований до блекауту в місті з кількома сотнями тисяч населення, виглядає більше ніж м’яко. Таке й хотів би не помітити, але ніяк не зможеш. Це я можу стверджувати з власного досвіду. Але з тональності цих рядків можна вловити настрій: вони явно такого не очікували.

Те, що вони самі гатять уже рівно три роки по об’єктах нашої енергетики, – нормально, а от дзеркальна відповідь кинула їх у ступор. У зв’язку з цим вони попросили дати коментар щодо цієї ситуації у високопоставленого діяча, який має як поточну інформацію, так і деякі прогнози в цьому напрямі. Він відповів буквально так:

«Безпілотників стає дедалі більше. Зрозуміло, що не всі об’єкти ми можемо захистити системами ППО. Жителям прикордонних областей потрібно бути готовими до певного дефіциту електрики… Йдеться не лише про Курську, Бєлгородську та Брянську області та нові регіони. Під удар можуть потрапити також Краснодарський край, Крим, Тульська, Воронезька, Ростовська і навіть московська області».

Воно начебто – друга армія світу, найдосконаліша зброя і таке інше, але вже немає колишньої бравади і наводиться віяло областей, у яких прогнозується вже не тільки дефіцит пального, а й дефіцит електрики, плюс продуктові картки. Якось це не схоже на переможні картинки, які постійно малює фюрер. Різниця між його промовами і тим, що населення курника спостерігає на власні очі, стає дедалі очевиднішою. Ну, а з перерахованих регіонів канал отримує ось таке:

«Джерела в одному з прикордонних регіонів зазначають, що на випадок серйозних НП буде розроблено графіки відключень електрики, а також уже готуються до проблем із водою та опаленням. І ось опалення, мабуть, найважливіший чинник. Адже в умовах зими не можна допустити замерзання тепломереж. Втім, усі співрозмовники сподіваються, що повного блекауту у великих містах вдасться уникнути».

Але ж тут не тільки сподіватися треба, а й заготовляти ікони, хрящі, точніше – мощі, хрести, автографи царя та інші чудотворні реліквії. Як каже їхній завідувач патріархату, без цього – ніяк. Плюс до того, всім треба готуватися до проведення хресних походів, щоб бдінням своїм відвернути загрозу люту. Ну, і звісно, діяти так, як заповідав вождь світового пролетаріату: «Молитися, мочитися і мочитися». Тим більше що фюрер демонструє вигляд хвацький і придуркуватий, мовляв, усе йде за планом. До речі, з фюрером теж усе складається якось не так.

(Далі буде)

Один коментар до “Зміна епох у курнику? (Частина 2)”

Коментарі закриті.