Зміна епох у курнику? (Частина 3)

Буквально цих вихідних в інформаційному просторі противника знову почав яскраво світитися академік-вівцероб. Цього разу він сам собі присвоїв звання героя Чечні. Звісно, він міг би одразу стати і двічі героєм Чечні, щоб двічі не вставати, але тут важливий контекст. Так він немовби сигналізує певному колу осіб, що він не претендує на багато чого, раптом що, але султанат Чечня хоче отримати вже в повне і суверенне володіння, щоб владу можна було передавати, як у тій же Аравії, – спадковим способом.

Простіше кажучи, поки чітко не окресленому колу осіб, яке може виявитися наступником прутіна, вівцероб уже сьогодні говорить про те, що не буде їм ставити палиці в колеса, якщо вони залишать йому султанат. А таке на рівному місці не відбувається. Зрозуміло, що ми не можемо напевне щось прогнозувати чи навіть фіксувати рівень вирування лайна в надрах вигрібного курника, але ті, хто перебуває ближче до епіцентру вирування, бачать і відповідним чином інтерпретують події, що відбуваються під покровом стін палацу. Ось зразок того, що там зараз плаває:

«У кремлі стурбовані. Деяким відомим росіянам «не терпиться знайти наступника путіна». Письменник Алєксандр Проханов, який стає опальним, вибухнув промовою про «наступника путіна, який прийде з тиші». Там він дуже детально розповідає, хто може прийти на зміну нинішньому президенту. Такі заяви здивували й занепокоїли багатьох у кремлі…»

Тут ми просто нагадаємо про те, що Проханов – це «комуно-імперець», який давно вижив з розуму і являє собою неочорносотенця, що не тільки штовхає відповідні промови, а ще й пише книжки, як це робить автор теорії російського фашизму Дугін. Нещодавно мала вийти чергова книжка Проханова, де він пише про прутіна, який омолоджується кров’ю незайманих, та інші оригінальні речі, але книжку заборонили, а всі перформанси, пов’язані з початком її продажів, скасували. Кажуть, що тираж почав стрімко розходитися з-під поли. І ось із приводу цієї книжки та скандальних заяв Проханова виступила якась важлива особа з адміністрації прутіна:

«Розмови про наступника Владіміра Владіміровича вважаю дуже дивними. Не розумію, навіщо їх вести. Наш президент живий, здоровий і, всупереч усім ворогам, готовий довго воювати за майбутнє росії. Потрібно розібратися, чому Проханов заговорив на цю тему, чому йому не терпиться наступника знайти. Можливо, з розуму вижив – і книжки дивні пише, і незрозумілі заяви робить. А може, був злий намір. Ми з’ясуємо».

Причому цілком можна було проігнорувати і вихід скандальної книжки, і заяви її автора, але реакція адміністрації виявилася надто вже болісною і дуже швидкою. Таке не відбувається просто так. Очевидно, що зміст опусу було уважно прочитано і там виявлено щось, чого публіці не можна читати ні в якому разі. А інший представник тієї ж адміністрації стверджує, що Проханов явно співає оди й кантати Сєргєю Кірієнку, якого він вважає дуже ймовірним наступником прутіна.

«Погляньте, як Проханов описує того, хто може прийти до влади після Владіміра Владіміровича: «Наступник путіна прийде з тиші. Найбільш непомітний, найбезбарвніший, найбільш зневажений у більшовицькому середовищі був Сталін. Він був найбільш нікчемним, він губився в тіні у чудового Троцького, у оснащеного Бухаріна, у всієї цієї ленінської когорти і самого Леніна. Він був на підхваті, займався чорновою роботою, може, чай підносив, я не знаю… А матінка-історія обрала його, а все інше скинула і викинула, як непотрібне… Тепер треба дивитися, хто серед наших фазанів і павичів є тихою сірою пташкою, ім’я якої – горобець. А горобець – це пташка російського раю!» Такий сіренький, незрозумілий політик-горобець – це про Кірієнка! Він навіть зовні на горобця чимось схожий», – вважає співрозмовник».

Безумовно, і прохановські промови, і коментарі на них представників прутінської адміністрації, і навіть маневри генерала-академіка цілком можна було б списати на маячню, але ця піна показує рівень бродіння під нею. Якщо таке проривається назовні, то насправді відбуваються якісь серйозні процеси. І як це зазвичай буває, певні діячі намагаються вгадати, в чиїх руках завтра опиниться влада, і першими вишикуватися в чергу, висловлюючи свою лояльність, щоб здобути найвищий профіт. Простіше кажучи, там уже виникла дуже нервова ситуація, яка чітко показує закінчення епохи тривожності. Тепер починається якісно нова епоха.