Показові аналогії (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

Маленька передмова

Сьогодні колеги надіслали посилання на матеріал, який можна було залишити без уваги, але там були цікаві фото. Ці фотографії начебто не схожі на розіграш, і тому все це підштовхнуло до теми, яка сама по собі в нас не дуже добре відома, але цінність її – в аналогії з нинішніми подіями. Але про все по черзі.

***

Перед початком Другої світової війни, а точніше – задовго до дня її офіційного початку, Японія вже вела досить успішні бойові дії на сході Азії. Причому вона воювала досить широко, і бойові дії навряд чи можна було назвати двостороннім конфліктом, і тому ще велике запитання, коли саме почалася світова війна. Так склалося, що всі значущі історичні події оцінюються за рівнем участі в них європейських держав, а якщо таких у бійці не було, то і враховувати їх не було потреби. Хоча війни поза Європою часом мали величезний масштаб як у плані географії, так і за чисельністю військ і, відповідно – втрат. Але так воно склалося, і зараз переглядати такий стан речей немає жодного сенсу.

Ну, а після того як спалахнула війна в Європі, то і в Азії вона прискорила свій темп. Це було зумовлено тим, що французькі та голландські колонії в цьому регіоні опинилися без догляду, а згодом і британська колоніальна спадщина також стала об’єктом експансії Японії. Але знову ж таки, цей шматок історії мало відомий, аж до 7 грудня 1941 року та удару японської палубної авіації по базі ВМФ США в Перл-Харборі. Тільки сам цей удар і багато складових, що забезпечили і його, і технічні можливості для його завдання, японці жадібно увібрали з того, що надав головний союзник – Третій Рейх і що вдалося побачити в його прийомах ведення війни на початковому етапі.

Так, удар по Перл-Харбору було запозичено з удару британської палубної авіації по кораблях, які стояли в Таранто – їхній головній базі в Італії. Японці докладно вивчили хід цього нальоту і взяли з нього буквально все, що можна було застосувати для їхніх можливостей. Щось додали, від чогось відмовилися, і в результаті вийшла цілком успішна операція, втім – не доведена до логічного завершення. Якби все відбулося в максимальному режимі, то японці дісталися б до Панамського каналу та відрізали основні верфі США, які традиційно були на Східному узбережжі. Але це – інша історія, а нам важливо поглянути на те, що отримувала Японія від Німеччини, а це був солідний список.

Якщо зовсім коротко, то німці постачали Японії гостродефіцитні матеріали, технології, верстати, зразки озброєнь і направляли спеціалістів для того, щоб вони могли опанувати те, чим поділився Рейх. Так, завдяки застосуванню технологій і зразків вузлів та агрегатів японці дуже швидко скоротили відставання від американців у галузі радарів. Японці рухалися в потрібному напрямі, але відставання було суттєвим, і американці не раз покарали противника за це відставання. Іншим вкрай важливим моментом, була ядерна програма. Німці поділилися не лише своїми напрацюваннями в цій галузі, а й відправили до Японії матеріали, необхідні для її розробки, в тому числі важку воду. Але й між цими крайнощами було багато цікавого.

Наприклад, Німеччина надала інформацію про магнітні підривники та акустичні торпеди. Японії постачалися зразки стрілецької зброї, включаючи автомати MP40 і гвинтівки Mauser. Крім того, їй було передано креслення німецького реактивного двигуна BMW 003, що вплинуло на розробку японського J8M Shusui – аналога німецького Me 163 Komet. Між іншим, у липні 1945 року японці встигли зібрати перший дослідний зразок свого літака, але він зазнав аварії через відмову двигуна. Літак розбився, пілот – загинув.

(Далі буде)