Польща. Постскриптум (Частина 2)

Наступний момент. Станом на ранок четверга немає жодних даних про те, що для перехоплення дронів використовувалися наземні засоби ППО, і всі чотири апарати було збито літаками, піднятими в повітря. Знову ж таки, відкриті джерела говорять про те, що для відбиття атаки було піднято літаки Польщі, США та Нідерландів, а крім того, координацію роботи цих літаків здійснював літак ДРЛВ ВПС Італії. Скільки всього літаків було задіяно з цією метою – не повідомляється. Але просто припустімо, що кожна із зазначених вище сторін виставила по два винищувачі у звичайній зв’язці «ведучий – ведений». У такому разі, в небі було як мінімум шість винищувачів, і вони змогли збити лише чотири дрони. Якщо ж літаків було більше, то ці дані треба суворо засекретити, щоб не показати противнику ганебну ефективність роботи авіації.

Усе це ми описуємо не просто так, тому що в Польщі не виявилося боєздатних систем ППО саме такого класу, який дозволяє ефективно працювати проти дронів. І ось у Мережі з’явилися повідомлення на кшталт такого:

Якщо це відповідає дійсності, то це рівнозначно тому, що для боротьби з авіацією противника дали запит на торпеди та глибинні бомби. «Петріоти», з їхніми ракетами з прайсом від мільйона доларів, гарні для перехоплення літаків противника на великих відстанях і, як з’ясувалося, балістики. Але ні того, ні іншого лапті не застосовували і навряд чи наважаться застосовувати найближчим часом. Але якщо поляки запитали «Петріоти», то в цьому випадку можна говорити про те, що вони не просто неправильно оцінюють характер загроз, а взагалі мислять категоріями позавчорашнього дня.

Вони повинні були звертатися не до НАТО, а до України, щоб та надала їм технології, досвід і, можливо, невеликий підрозділ вогневої підтримки, щоб за його образом і подобою швидко створити в себе щось подібне і терміново масштабувати його для закриття всього свого східного кордону. Такого досвіду застосування засобів ураження таких повітряних цілей немає в жодній країні НАТО, включаючи і США. Просто уявімо, що Польща запитала та отримала 10 або 20 батарей «Петріотів» і поставила їх біля своїх східних кордонів. Як це вплине на відбиття ось такої дронової атаки? Ніяк!

Інший момент, який викликає подив. У польському сегменті Мережі з’явилося багато відео, в яких зафіксовано колони бронетехніки, що повзуть на схід. І все це – під грізну та урочисту музику. При погляді на це шоу стає зрозуміло, що розраховане воно на внутрішнє споживання. Напевно, поляки на це дивляться, і їх переповнює гордість від кількості цього заліза. При цьому їх не бентежить те, що вся ця броня абсолютно не обладнана кінетичними засобами захисту верхньої проєкції від дронів. І є підозра, що танки і бронетранспортери взагалі не мають індивідуальних засобів РЕБ.

Налякати цим видом росію вже не вийде, бо там точно знають, що треба робити з такими колонами. Вони таке бачили десятки й сотні разів, а тому ось ця показуха тільки посилить їхнє враження про те, що поляки не засвоїли жодного уроку з тих трьох з половиною років війни, що палахкотить в Україні. Ось така грізна колона новенької броні в режимі сучасного бою перетвориться на купу палаючих уламків за 15–20 хвилин, не побачивши противника і не зробивши жодного пострілу. Зате виглядає грізно, а особливо – під сувору музику.

У всьому цьому видовищі є ще один момент, який навіть незручно тут наводити. Складається він із двох частин. Перша – класика жанру, і виглядає він так: ніколи не демонструй зброю, якщо ти не збираєшся її застосовувати. Або окремий випадок: якщо бачиш у противника ніж у руках – стріляй. Друга: концентрація та/або розгортання військ повинні відбуватися швидко і максимально приховано від противника. Якщо ти справді та серйозно готуєшся до бойових дій, ворог не повинен знати, коли, куди і скільки сил і засобів ти пересунув.

А якщо ти все це робиш демонстративно і безглуздо, як було показано поляками, то це свідчить лише про одне: мета заходу – демонстрація, а не застосування. Тим самим було показано, що Польща не готова саме до серйозного розвитку подій, і вся її пара пішла у свисток. Але тут треба розуміти, що росія воює четвертий рік, і ось такі шоу в стилі мілітарі на неї чи на будь-яку іншу країну, яка просто зараз воює, – не діють апріорі.

У зв’язку з цим – аналогія із власного досвіду. Якось увечері довелося штовхатися в Латинському кварталі Парижа по вуличці, що йде паралельно набережній Сени, навпроти острова Сіте, де стоїть собор Нотр-Дам. Через цей натовп із дуже суворим виглядом просувався військовий патруль, що складався з чотирьох бійців зростом по метр дев’яносто. Так от, вони йшли з автоматами напоготові і з суворим виглядом дивилися на натовп туристів, які набили вулицю. Тобто люди просто торкалися цих вояків. Видно було, як вони впиваються своєю суворістю та демонстрацією своєї зброї. Для українців таке виглядало просто смішно з цілком зрозумілих причин. А маючи деяке уявлення про те, як і в яких умовах застосовується стрілецька зброя, можна сказати одне. Якби комусь знадобилося роззброїти цей патруль і заволодіти їхньою зброєю, зробити це можна було б за кілька секунд, і суворі вояки навіть не встигли б зрозуміти, що сталося.

Так от, поляки поводяться приблизно таким самим чином. Ось ці суворі музичні вистави з колонами техніки можуть вразити будь-кого, тільки не тих, хто несе їм основну загрозу. Ба більше, крім сміху та задоволення від того, наскільки потенційний противник відірвався від реальності, їх веселить думка про те, що в разі чого він стане «солодким пряником». Простіше кажучи, краще було б узагалі нічого не робити, ніж робити таке. В такому разі противник міг би подумати, що проводяться якісь потайні заходи, адекватні тому, що сталося.

(Далі буде)