Про плетіння лаптів (Частина 2)

За попередніми даними, удари завдавалися саме по військових цілях і по місцях, де ворог розмістив свій особовий склад, який використовується для наступу на найгарячіших ділянках фронту. Зазначається, що особливо купчасто прилетіло по території колишнього заводу «Топаз», яку ворог перетворив на військову базу. Місце це добре відоме і за рахунок свого автономного положення та наявності численних будівель, давно використовується як місце зосередження особового складу і техніки. Але саме цього разу туди прилетіло особливо багато і найрізноманітніших «подарунків».

Крім того, удару було завдано по командному пункту 41-ї загальновійськової армії на території «Науково-дослідного інституту комплексної автоматизації». Зрозуміло, що тут знаходилося командування армією, зв’язок та інші речі, які необхідні для функціонування такого роду структури. Нарешті — прилетіло в командний пункт 20-ї гвардійської мотострілецької дивізії на території Донецького металургійного заводу. Про результати цієї атаки поки немає жодних відомостей, а всі ці висновки якраз робляться з розрахунку того, куди летіло і що, за різними даними, там знаходилося.

І останній момент, який звертає на себе увагу. Звичні, пропелерні дрони, які найпростіше знімати на звичайну камеру, в цьому випадку опинилися в меншості. Здебільшого летіли інші апарати, явно з реактивними двигунами. Зрозуміло, що летять вони з набагато більшою швидкістю і зняти їхній проліт набагато складніше. Проте, основною частиною засобів ураження виявилися саме такі апарати.

Це говорить про те, що ЗСУ змінюють малюнок нанесення комбінованих ударів по цілях. А те, що це був саме комбінований удар, не викликає жодних сумнівів, оскільки до цілей апарати прилетіли приблизно в один і той самий час і це попри те, що їхня швидкість сильно відрізняється. Простіше кажучи, апарати запускалися в різний час і швидше за все — з різних місць, але так, щоб на ціль вони вийшли одночасно. Зазвичай це робиться для того, щоб ускладнити роботу ППО, але як було зазначено вище, в даному, конкретному випадку, зенітні засоби так і не увійшли в чат.

Проте це не скасовує саму новацію в застосуванні повітряних засобів ураження, і якби вони були на місці або в боєздатному стані, то саме такий малюнок повітряної атаки безумовно викликав би складнощі в роботі ППО. Станом на ранок вівторка ще немає відомостей про конкретні результати атаки, але вже можна говорити про те, що боєприпаси вдалося укласти дуже купчасто і в тих локаціях, які були позначені як цілі. У цьому немає жодних сумнівів, оскільки всі ми вже маємо власне уявлення про те, як саме проводяться подібні атаки і головне — як виглядають результати подібних дій.

Напевно, протягом дня стануть відомими розміри збитку, якого вдалося завдати ворогув результаті цього нальоту. З іншого боку, вже можна цілком обгрунтовано зазначити, що Донецьк, а за ним — Єнакієве і Макіївка, перестали бути «теплою ванною» для угруповання військ, що веде наступ на тому ж Покровському напрямку. Тепер їхні місця відпочинку і перегрупування сил опинилися під масованим ударом і  їхнє спокійне, тилове життя підійшло до завершення. З урахуванням же проблем, що виникли з водою і бензином, все це безумовно вплине на боєздатність угруповання військ.

Тим часом, надійшли перші візуальні (фото вгорі) підтвердження атаки ЗСУ на насосну станцію «Второво» продуктопроводу у Володимирській області. Супутникові знімки показують, що крім усього іншого, було пошкоджено щонайменше дві цистерни з паливом. А ми просто нагадаємо про те, що це — другий трубопровід, який живить москву паливом. Першим був атакований продуктопровід, що йде з Рязанського НПЗ. Складається враження, що наші військові методично відсікають столицю ворога від палива. Зрозуміло, що повністю цього зробити не вдасться, оскільки його будуть завозити залізницею або автотранспортом, але це буде вже зовсім інша історія, з погляду логістики. А тим часом, з москви почали надходити повідомлення про перебої з паливом на заправках.