Не кажіть, що не попереджали (Частина 3)

Жодних ілюзій чи непотрібних казок. Молотов уже точно знав про те, що низка війн тільки почалася, і тому витрачати красномовство на те, щоб прикрити свої дії, він явно не мав наміру. А далі – шматок тексту, який особливо цікавий нам, бо він розкриває деякі аспекти та аргументи, якими оперує ворог у поточній війні.

«Слід визнати, що велика війна, що спалахнула в Європі, внесла докорінні зміни у всю міжнародну ситуацію. Ця війна почалася між Німеччиною та Польщею і перетворилася на війну між Німеччиною, з одного боку, Англією та Францією – з іншого боку. Війна між Німеччиною та Польщею закінчилася швидко через повне банкрутство польських керівників. Польщі, як відомо, не допомогли ані англійські, ані французькі гарантії. Досі, власне, так і невідомо, що це були за «гарантії». (Загальний сміх.) Війна, що почалася між Німеччиною і англо-французьким блоком, перебуває лише у своїй першій стадії і по-справжньому ще не розгорнулася. Проте зрозуміло, що така війна повинна була внести докорінні зміни у становище Європи, та й не лише Європи».

Тобто на переговорах у москві за два місяці до того було не тільки окреслено сфери інтересів, а й заходи, якими ці інтереси будуть досягатися. Пасаж Молотова про те, що протистояння Німеччини, з одного боку, та Англії з Францією – з іншого, перебуває у початковій фазі, свідчить про високого рівня обізнаність москви про найближчі плани Берліна. А крім того, Славік Молотов дав майстер-клас із техніки підміни понять. Цей добре задокументований епізод став предтечею промови Сталіна від 5 травня 1941 року, яку він виголошував перед випускниками військових академій і в якій сказав про те, що відтепер поняття «оборона» повинно мати наступальний характер. Тобто видав формулу з внутрішньою суперечністю, а у виконанні Молотова це прозвучало так:

«Відомо, наприклад, що за останні кілька місяців такі поняття, як «агресія», «агресор», отримали новий конкретний зміст, набули нового сенсу. Неважко здогадатися, що тепер ми не можемо користуватися цими поняттями в тому ж сенсі, як, скажімо, три-чотири місяці тому. Тепер, якщо говорити про великі держави Європи, Німеччина перебуває у становищі держави, яка прагне до якнайшвидшого закінчення війни і до миру, а Англія і Франція, які вчора ще боролися проти агресії, стоять за продовження війни і проти укладання миру. Ролі, як бачите, змінюються».

Це – важливий момент, бо саме він ліг в основу концепції Зимової війни, і саме він зараз працює як виправдання війни федерації в Україні. І закінчуючи свою промову з приводу концептуальних питань і перед переходом до окремих моментів зовнішньої політики, Молотов ще раз повторив тезу, яку було добре представлено в совковому фільмі-казці про чарівну лампу Аладдіна, – що «сон – это пронисон, а пронисон – это сон». Виглядало це так:

«Після цього, судіть самі: чи змінився чи не змінився за останній період зміст таких понять, як «агресія», «агресор»? Не важко бачити, що вживання цих слів у старому сенсі, тобто як це було до останнього рішучого повороту в політичних відносинах між Радянським Союзом і Німеччиною і до початку великої імперіалістичної війни в Європі, – може породжувати тільки плутанину в головах і неминуче штовхатиме до хибних висновків. Щоб цього не сталося, ми не повинні допускати некритичного ставлення до тих старих понять, які не застосовуються у новій міжнародній ситуації».

А далі – перелік напрямів зовнішньої політики, який охочі можуть знайти самостійно, а нас стосується Фінляндія і те, що Молотов розповів про сусідню країну. Ось ця частина його промови:

«Радянсько-фінські переговори розпочалися нещодавно, з нашої ініціативи. Що є предметом цих переговорів? Не важко зрозуміти, що в сучасній міжнародній ситуації, коли в центрі Європи розгортається війна між найбільшими державами, що загрожує великими несподіванками і небезпеками для всіх європейських держав, Радянський Союз не тільки має право, а й зобов’язаний вживати серйозних заходів для зміцнення своєї безпеки. При цьому природно, що Радянський Уряд виявляє особливу турботу щодо Фінської затоки, що є морським підступом до Ленінграда, а також щодо того сухопутного кордону, який за якихось 30 кілометрів навис над Ленінградом. Я нагадаю, що населення Ленінграда досягло трьох з половиною мільйонів, що майже дорівнює населенню всієї Фінляндії, що налічує 3 мільйони 650 тисяч жителів. (Веселе пожвавлення у залі.)

Навряд чи є підстави зупинятися на тих небилицях, які поширюються закордонною пресою про пропозиції Радянського Союзу в переговорах із Фінляндією. Одні стверджують, що СРСР «вимагає» собі Віпурі (Виборг) і північну частину Ладозького озера. Скажемо від себе, що це – чиста вигадка і брехня. Інші стверджують, що СРСР «вимагає» передачі йому Аландських островів. Це – така сама вигадка і брехня. Базікають ще про якісь претензії, які нібито існують у Радянського Союзу щодо Швеції та Норвегії. Але ця безпардонна брехня просто не заслуговує на спростування. (Загальний сміх.)»

А лише через 30 днів – почалася війна. І як тут не згадати промов Лаврова за місяць до широкомасштабного вторгнення в Україну, де він точнісінько такими самими словами намагався переконати всіх, що жодної агресії вони не готують, а в цей час уже йшла концентрація військ у місцях зосередження. Словом, це – коротка і остання цитата з великої доповіді Молотова, але нам її досить для того, щоб зробити два висновки. Риторика Мєдвєдєва є просто калькою з того, що розповідав Молотов, і якраз приблизно в цей час, коли озера і болота Фінляндії ще не замерзли. І другий висновок, уже суто технічний. Якщо там починаються такі розмови, то треба починати мобілізацію, поки це ще не пізно.

За великим рахунком, зрозуміло, що мало хто копатиметься у старих доповідях, щоб побачити не просто аналогії, а повні збіги як в алгоритмі дій, так і в риториці лаптів, але зараз такий час, коли на це треба звертати увагу всім, хто знає про ті події, і тим, хто може і хоче почути про них. На жаль, уряди зараз очолюють і становлять неосвічені люди, які не мають навіть мінімальних знань про те, чим вони займаються. І це стосується не тільки нашого уряду, а й уряду США, наприклад. Тому ми порушили цю тему, а той, хто має очі, – побачить і, можливо, вчинить правильні дії. Але в будь-якому разі повторю те, що написав перед виборами 2019 року: «Потім не кажіть, що вас не попереджали!»