Авторка перекладу: Світлана
При погляді на всю цю шовіністичну та ксенофобську піну, яка огорнула ізбушку на курячих ніжках, мимоволі постає запитання: звідки це? Для того щоб у величезної кількості людей виникли одні й ті самі галюцинації, потрібно щось, що їх об’єднує в єдине несамовите стадо. Найчастіше цим об’єднавчим елементом називають якийсь «русскій мір». Тут дозволю собі категорично не погодитися. Маючи досвід проживання в росії, родичів і знайомих, а також безліч кореспондентів звідти, маю власну думку щодо цього.
Справа в тому, що ці самі адепти «русского міра», як правило, мають мало спільного з «русскістю». Тут навіть справа не в крові чи релігії, хоча й це показово, – справа в іншому. Ці діячі не володіють тими фундаментальними речами, які можуть об’єднати масу людей саме за національною «русскою» ознакою. Насправді ці люди погано володіють російською мовою. Вони огидно нею розмовляють і ще гірше – пишуть, найчастіше – матюками, а багато хто настільки зловживає нецензурною лексикою, що ще велике питання, чого там більше – матюків чи інших слів. Очікувано вони не знають класиків російської літератури і важко орієнтуються навіть у найвідоміших творах російської прози та поезії. Тобто як носії російської мови ці люди – найгірший вибір. Цією мовою краще володіють, наприклад, у Казахстані, ніж у самій федерації.
Що стосується історії, то ці люди – абсолютні неуки. Дегенерати, які прийшли до влади в рф, зробили з історії суміш порнографії та релігії. Те, що вони намагаються викладати як історію, не відповідає не те що об’єктивним даним, а навіть простій логіці. Тобто про одну й ту саму подію виникають прямо протилежні судження, і це нікого навіть не напружує! Як приклад – новела у вигляді ікони Сталіна (а тепер уже й прутіна – Ред.). Тут навіть коментувати нема чого. У результаті виходять дуже православні люди, які хочуть повернути совок, який це православ’я знищив повністю, а те, що залишилося, – зробив придатком п’ятого головного управління КДБ СРСР. Мало того, ці люди навіть не уявляють, хто назвав їхню землю росією, коли це сталося і як вона називалася до цього!
Їм це просто нецікаво, бо будь-яка притомна людина може витратити зовсім небагато часу для того, щоб знайти відповіді на всі запитання у відкритих джерелах. Але ніхто цього робити не збирається. Отже, «русскість» нікому не потрібна за визначенням. Приблизно те ж саме і з православ’ям. Не занурюючись у «священні тексти», можна таки вказати на кілька речей, які говорять самі за себе. Як у Старому, так і в Новому Заповіті духовне вчення було адресовано виключно юдеям. У цих книжках сам Господь та його син звертали свої промови до євреїв, і лише до них. У росії вирішили, що Господь з Ісусом таки не мали рації і зверталися насамперед до Охлобистіна з Мілоновим та інших православнутих на всю голову товаришів, і роблять вони це безпосередньо через громадянина Гундяєва. Вигадувати можна все, що завгодно, тільки в базових книжках написано інакше. Ця підміна вбиває весь дух віри як такої та перетворює її на маскарад або циркову виставу.
Справді, якщо ти такий побожний і вірний, то вже визначся, або ти єврей і роби обрізання, або ти не єврей і це написано не для тебе. Ну гаразд, ти вирішив, що ти єврей у душі, але обрізати частину тіла не хочеться, бо до чого тут душа до місця обрізання? Припустімо, що там таки все написано для тебе. Тоді читай та виконуй усе, що там написано. Через те що ця релігія не вітає власних роздумів, а оперує догматами, то вигадувати відсебеньки – рівносильне єресі. Причому неважливо, хто автор власних коментарів – патріарх, Папа римський чи п’яничка Вася Цюцюркін.
Якщо так, то відкриваємо книжку і читаємо основу основ і майже пряму мову самого Господа, яку він звернув до юдеїв через слова, висічені арамейською мовою в кам’яних скрижалях. Це Його заповіді, які не мають застережень, трактувань, вилучень та винятків, бо який смертний може виправляти слова Господні, а отже – сумніватися в їхній правильності? Ці заповіді – справжнісінький імператив:
1. Я Господь, Бог твій. Нехай не буде в тебе інших богів перед Моїм лицем.
2. Не роби собі кумира і жодного зображення того, що на небі вгорі, і що на землі внизу, і що у воді нижче землі.
3. Не вимовляй на ім’я Господа, Бога твого, даремно, бо Господь не залишить без покарання того, хто вимовляє ім’я Його даремно.
4. Шість днів працюй і роби всякі діла твої; а день сьомий – субота – Господу Богу твоєму.
5. Шануй батька твого і матір твою, щоб продовжилися дні твої на землі.
6. Не вбивай.
7. Не чини перелюбу.
8. Не кради.
9. Не свідчи неправдиво проти ближнього твого.
10. Не бажай дому ближнього свого, не бажай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ні осла його, ані всього, що ближнього твого.
Із цих заповідей видно, що лапті злісно ігнорують кожну з них, а ті, хто намагається трактувати їх для обґрунтування винятків, – найважчий віровідступник. Ба більше, вони це роблять нахабно та самовдоволено. Християнство дає чітке визначення такої категорії людей, і кожен може знайти його самостійно. Тобто з православ’ям там не те що не склалося, а там його навіть немає близько. Ні православ’я, ні християнства. Там просто немає нічого святого у прямому розумінні цього слова. Як бачимо з наведеного вище, «русского міра» і православ’я як такого просто немає, а всіх цих людей об’єднує зовсім інший, більш приземлений мотив.
Останній маленький штрих. Щороку вночі з 31 грудня на 1 січня «православні» напиваються і наїдаються, як перед кінцем світу. Морда в салаті – найбільш безневинний та буденний пейзаж. У цей час православна церква перебуває на дуже суворому Різдвяному посту, який мало чим відрізняється від Великого посту. Тож хто має очі – хай побачить. Немає там нічого з того, про що вони постійно розповідають і що вони начебто захищають. Отже, 86% палати № 6, яка записала майже всіх сусідів у вороги і бажає захищати свої інтереси на їхніх територіях, об’єднує аж ніяк не ідея «русского міра», якого немає, і не православ’я, вимогам якого не відповідає жоден «православний» і канони якого «православний» порушує з захватом і презирством, а дещо зовсім інше.
Насправді їх дуже приваблює сам процес порушення наведених вище десяти заповідей. Кожен може подивитися, що роблять «захисники русского міра і православ’я» хоч на Донбасі, хоч у Туреччині чи Єгипті, та співвіднести з цими заповідями. Хоча Донбас – поза конкуренцією. Але щось же їх явно об’єднує. Виявляється, цей об’єднавчий мотив – велич! Вони великі воїни, вчені, промисловці, підприємці, першовідкривачі та інше. Саме з цієї причини вони вирішили, що всі повинні їх якщо не поважати, то вже боятися – неодмінно.
(Далі буде)
Новий заповіт, Послання св. апостола Павла до колосян:
3:11
“нема ані ге́ллена, ані юдея, обрі́зання та необрі́зання, ва́рвара, ски́та, раба, вільного, — але все та в усьому Христос”
в перекладі на тогочАсні реалії, або хрестик знімки, або труси одягни, Савл сказав: ідіть вЛіс всі, (так як рускіх воєнних кораблів ще не було), і командувати парадом буду Я!
Той, хто не тільки не чув і не бачив теслю з Назарету – став одним з його учнів…
той, хто ТРИЧІ (!) зрікся – став засновником цЕркви та отримав ключі від Раю…
Я не християнин і тлумачити зміст їх книжок не вмію. Просто висловлення “Як у Старому, так і в Новому Заповіті духовне вчення було адресовано виключно юдеям” не відповідає дійсності.
Так, християнство — це експортна версія, для виходу на зовнішні ринки.
>>> Як у Старому, так і в Новому Заповіті духовне вчення було адресовано виключно юдеям. У цих книжках сам Господь та його син звертали свої промови до євреїв, і лише до них.<<<
[Текст мій – не передрук]
Не хочу (однак доведеться) тут подавати текстів більш ніж декілька рачень, на початок коротко – це НЕправда.
Твердження, що Біблія (Старий + Новий Завіт) адресована тільки євреям, є занадто вузьким і не витримує критики якщо людина знайома з Біблією (якщо вона просто стоїть на поличці як свого роду "талісман", то це не рахується). Хоча Старий Заповіт був даний спочатку Ізраїлю, він передбачає включення всіх народів.
Новий Заповіт робить це ще більш зрозумілим, оскільки Ісус казав "Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!" (Івана 10:16), а служіння апостолів виходить далеко за межі Ізраїлю.
Зі Старого Заповіту
Буття 12:3 – Божа обіцянка Аврааму:
«Через тебе будуть благословенні всі народи землі».
Обіцянка стосується не тільки нащадків Авраама, а й усіх народів.
Ісая 49:6 – Про місію Месії (Спасителя):
«Я також зроблю тебе світлом для язичників, щоб моє спасіння досягло кінців землі».
Спасіння призначено досягти кожного народу, а не тільки Ізраїлю.
Михей 4:2 про народи, які шукають Божого вчення:
«Багато народів прийдуть і скажуть: «Ходімо, підемо на гору Господню… Він навчить нас Своїх шляхів, щоб ми ходили Його стежками».
Тут викладено чітке бачення загальнодоступного Бога, а не лише для окремої нації.
З Нового Заповіту
Матвія 28:19–20 – Велике доручення:
«Ідіть і навчіть всі народи…»
Ісус чітко посилає своїх послідовників за межі юдаїзму до всіх народів.
Івана 3:16 – Універсальний характер спасіння:
«Бо так полюбив Бог світ, що дав Свого єдиного Сина…»
Не тільки Ізраїль, але й весь світ.
До Галатів 3:28–29 – Подолання етнічних і релігійних кордонів:
«Немає ні юдея, ні грека, ні раба, ні вільного, ні чоловіка, ні жінки, бо ви всі одне в Христі Ісусі».
Усі нації є рівними в вірі Христовій.
Біблія територіально починається з ділянки між річками Тигр і Євфрат – приблизно сучасних Туреччини, Сирії, Іраку (звідти ж родом Авраам – з Уру Халдейського, що зараз Ірак), далі дійсно зосереджена в основному навколо Ізраїлю. Однак від обіцянки Аврааму до покликання Ісуса і служіння апостолів, вона спрямована на все людство, а не тільки на юдеїв.
В Старому Заповіті дійсно, коли до Ізраїлю хотів "приліпитися" хтось з інших народів, це були поодинокі випадки, чоловік мав бути обрізаний і надалі виконувати всі закони й традиції, тобто фактично він ставав теж юдеєм.
В Новому Заповіті вся перша Церква фактично на самому початку складалася з євреїв і також поодиноких людей, яких прийняли з інших народів як своїх через обрізання та дотримання всіх юдейських законів і традицій. Однак все абсолютно кардинально змінилося від моменту, коли апостолу Петру в книзі Дій апостолів, розділ 10 було відкрито у видінні "Що від Бога очищене, не вважай за огидне того".
Далі в цьому ж розділі апостол Петро свідчить іншим віруючим про відкрите йому: "Ви знаєте, що невільно юдеєві приставати й приходити до чужаниці. Та відкрив мені Бог, щоб я жодну людину не мав за огидну чи то за нечисту."
І далі ще: "Пізнаю я поправді, що не дивиться Бог на обличчя,
але в кожнім народі приємний Йому, хто боїться Його й чинить правду."
А тут йдеться про дар інших мов який після проповіді проявився в віруючих не-юдейського походження, через що віруючі юдейського походження зрозуміли, що ті отримали дар Духа Святого: "Як Петро говорив ще слова ці, злинув Святий Дух на всіх, хто слухав слова.
А обрізані віруючі, що з Петром прибули, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на поган! Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звеличували… Петро тоді відповів: Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що одержали Духа Святого, як і ми? І звелів охриститися їм у Ймення Ісуса Христа."
А ось описано зустріч, на якій апостоли чітко роз'яснили, що до віруючих з не-юдеїв не застосовується обов'язкове обрізання і дотримання юдейських традицій, про це написано в 15 розділі Дій апостолів: "… щоб шукали Господа люди зосталі та всі народи, над якими Ім’я Моє кликано, говорить Господь, що чинить це все! Господеві відвіку відомі всі вчинки Його. Тому думаю я, щоб не турбувати поган, що до Бога навертаються, але написати до них, щоб стримувались від занечищення ідольського, та від блуду, і задушенини, і від крови. … Бо зволилось Духові Святому і нам, тягару вже ніякого не накладати на вас, окрім цього необхідного: стримуватися від ідольських жертов та крови, і задушенини, та від блуду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!…"
Ну і додам про служіння апостолів за межами Ізраїлю:
Филип (Дії апостолів, розділ 8) досягає самарян (напів-євреїв за територією поселення, однак абсолютно чужих з точки зору юдейської віри).
Петро (1 Петра, Галатів, Діяння 10–11) проповідує язичниками в Малій Азії.
Павло (Дії апостолів розділи 13–28, послання) багато подорожує східною та західною частинами Римської імперії (Греція, Македонія, Мала Азія, зрештою Рим).
Євнух з Ефіопії отримує водне хрещення від Филипа.
Павло висловлює бажання поїхати до Іспанії (Римлянам 15:24, 28), хоча сама Біблія надалі ніде не згадує, чи досяг він її.
Павло коротко згадує про поїздку в Аравію (Галатів 1:17).
Будь ласка, не поширюйте більше НЕправди про те, що Біблія спрямована виключно для юдеїв. Прохання – наступного разу, коли у вас будуть особисті __припущення__ та __роздуми__, формулюйте їх саме у такому вигляді як __припущення__ та __роздуми__ із обов'язковим додаванням "на мою скромну думку, непідкріплену глибокими знаннями Біблії".
Наостанок, в мене нема освіти в розумінні спеціалізованого навчального закладу, однак був приблизно 8-річний період, коли я щочетверга відвідував так звану "домашню групу" євангельської церкви, де з такими ж ентузіастами разом ретельно читали Біблію. Ну і знання автоматично не дають святості, це окрема розмова…
Нехай благословить Господь.
Дякую.
Після багатьох цитат перекладу, невідомо ким, приземлю, чи піднесу(по мірі сітки розумінь) дослівним перекладом слова Господь, Українською це буде Хазяїн. І єдиний хазяїн людини це його Я. Тож коли сказано що тільки через Я перейдеш, то це про кожне Я.
От мене вже просто веселить, як невіруючі намагаються тлумачити Біблію, та й ще на основі, не прочитаних, а просто почутих звідкісь текстів. Бо за такий вираз: “Старий і Новий заповіт тільки для іудеїв”, можна отримати як від іудеїв, так і від християн, а може ще і від мусульман. Хоча б просто прочитати уважно Біблію треба, перш ніж щось про неї казати.
Уважно, кажете… Ну, то давайте уважно. Наче б то написано, що першою і єдиною людиною чоловічої статі був Адам, а жіночої – Єва (до речі, а де поділось друге ребро з тринадцятої пари ребер). Тобто, усі люди пішли від Адама і Єви. І якщо ніхто з їхніх нащадків не згрішив десь із мавпами або ще з кимось, то усі люди до Великого потопу були кровними родичами. Коли настав Великий Потоп і була проведена селекція – так само, залишились лише нащадки родини Ноя. Вони були праведними людьми (не грішили з мавпами, тощо), тому й залишилися живими. Окрім них з людей не залишилось на Землі нікого. Далі історія повторюється – усі люди, котрі ЗАРАЗ живуть на Землі є нащадками Ноя і кровними родичами. От і виникає “маленьке” запитання – а звідки на Землі взялися “інші кошари”? І звідки взялися інші “духовні вчення” (релігії, конфесії, течії), окрім, як з бажання ОКРЕМИХ ЛЮДЕЙ почати від СВОГО імені продавати “духовну” “послугу посередництва з Єдиним Богом” за абсолютно матеріальну винагороду і без оформлення жодних “актів надання послуг” із зазначенням якості надання зазначених послуг…
Ісус не був семітом, він був жителем окупованої Галілеї, та і ВСІ апостоли, крім Іуди не були семітами. Його так і називали галілеянин і не любили євреї бо не був він їхньої крові
Понеслось…
Читаю коментарі і щіро вдячний всім за Ваші думки та знання, але. Яким чином усе все можна привʼязати до русні?
Автор, на мою думку, висловив свій погляд підтверджений реальним життям.
У всьому винні таргани. У будь якій халупі чи дворці русні тараканів маса. У них це не фен-шую якщо нема таких вусатих, багатолапих, співмешканців. Ну от ті таргани бігають не тільки у пошуках поживи, але й мізками співмешканців. Про кількість тарганів у помешканнях це зовсім не жарт.
ЯК!
Скажіть, ЯК можна цитувати безсердечного Кіфу, що тричі (!) зрікся Галілеянина???
Що ж це за учень, еллінською – апостол, такий?