Уперше опубліковано: 23.08.2016
Авторка перекладу: Світлана
Від редакції
Уперше цей текст було написано дев’ять років тому, і тоді ми навіть уявити собі не могли, наскільки актуальним він буде майже через десятиліття. Ми його трохи поправили у дрібних деталях, але в основному це саме те, що було написано тоді. Тому ті, хто наважиться дочитати його до кінця, повинні уявляти час та обставини, в яких його було написано.
ПРОЛОГ
За вісім десятків років, які минули без великої світової війни, в міжнародній практиці виникла незрозуміла благодушність, суттю якої є впевненість у тому, що нічого подібного більше не може статися. Але якщо повернутися у другу половину 1930-х років, то в той час були такі самі настрої. Була якась непорушна і навіть маніакальна впевненість у тому, що Велика війна, яка потім стала Першою світовою, більше не повториться, бо той жах, який вона принесла, ніхто при здоровому глузді та твердій пам’яті не захоче пережити ще раз.
Ба більше, і з Німеччиною, і з совком ішли жваві торговельні відносини, постачалося обладнання, заводи й цілі галузі промисловості, як це було із совком, де військові інженери з інженерного корпусу армії США будували військову промисловість з усією інфраструктурою, включаючи Дніпрогес та низку інших електростанцій, як гідро-, так і теплових. Ну, а Німеччина отримувала кредити, які використовувала для різкого підйому свого ВПК, навіть не приховуючи цієї мети.
Крім того, до літа 1939 року Німеччина силами Вермахту поставила крапку на Версальському мирі, з яким вона вийшла з Першої світової, ввівши свої війська до Рейнської демілітаризованої зони, встигла гібридно повоювати в Іспанії на боці генерала Франко проти комуністів, на боці яких так само гібридно воював совок. Тоді обидві сторони отримали свій профіт: Гітлер привів до влади генерала Франко, а його війська здобули цінний бойовий досвід використання бронетехніки та авіації в їхній щільній взаємодії. Ну, а Сталін теж обкатав свої військові новинки в реальних боях, а як бонус – отримав золотий запас Іспанії, якого так і не повернув.
А потім був аншлюс Австрії, після чого відбулася окупація Чехословаччини. По суті, в Європі вже йшла велика війна, просто вона виконувалася гібридними методами і ніхто не наважувався назвати це війною. Але з політичної карти світу вже стиралися назви держав, міста зазнавали масованих бомбардувань, а на полі бою тієї ж Іспанії сходилися танки армій країн, які навіть не межували з Іспанією.
І ось на тлі всього цього благодушність таки зберігалася. Це підтверджують розслаблена поведінка та абсолютно беззуба позиція як Франції, так і Великої Британії, а США перебували в обіймах свого улюбленого ізоляціонізму, хоча моряки ВМФ вже кілька разів вступали в бійку з японцями в Китаї. Напевно, просто не хотілося розплющити очі й подивитися в обличчя реальності, і щось подібне відбувається просто зараз. Навіть перерахування того, що вже зараз зробила москва, повинно не просто дати дзвіночок, а бити на сполох, бо все чітко співвідноситься з тим, що відбувалося у другій половині 30-х.
Ну, а тригером, який переключив перебіг подій до неминучої і, головне – величезної війни, безумовно, стало підписання СРСР та Німеччиною пакту, відомого історія як «Пакт Молотов – Ріббентроп». Власне, цим документом було формалізовано неминучість цієї війни. І про це варто згадувати і нагадувати настільки часто, наскільки це потрібно для того, щоб хоч трохи розвіяти нинішню благодушність.
(Далі буде)