Уперше опубліковано: 06.02.2021
Авторка перекладу: Світлана
Напевно, багато хто ставив собі запитання про те, чому історія Другої світової війни продовжує подаватися приблизно таким самим чином, як це було відразу після її закінчення, хоча згодом відкрилася маса фактів, які змінюють основні акценти і суть усього цього величезного явища? Досі не надано чітких відповідей на запитання про те, як і, власне – чому війна почалася саме таким чином і в цей час. І, між іншим, не надавши чітких відповідей на ці запитання, людство залишає порожнечу, яку заповнюють своїм смородом різні путіни та інша мерзота.
Нещодавно такий собі путін висунув теорію про те, що Другу світову війну насправді розпочала Польща. Відсутність реакції світових лідерів на таке подання свідчить про те, що вони не хочуть або не можуть осадити старого маразматика. В будь-якому разі, путіну не мала зійти з рук подібна заява. Але мсьє Макрон вкотре говорить про те, що не можна переривати діалог із путіним, бо це не добре.
Воно, звісно, путінські гроші, влиті в економіку тієї ж Франції чи Німеччини, роблять свою справу, і дівчина танцює під балалайку того, хто її підгодовує. Проте подібний стан речей не може мати лише таке пояснення, бо макрони та інші приходять і йдуть, а дивна позиція все одно залишається, хоч і з невеликими зрушеннями в один чи інший бік.
Це приводить до думки, що справа тут не тільки в продажних політиках, а й у тому, що Заходу з якоїсь причини теж не дуже вигідно почати різати правду-матку про ті події. Складається враження, що всі вирішили залишити це як є. Але як можна помітити, у москві користуються цією ситуацією і фонтанують своєю маячнею, не чекаючи відсічі.
Ми тут опублікували цілий цикл статей, присвячених початку як Другої світової війни, так і початку війни Рейху та совка, але ми намагалися показати те, чому москва уникає правди, а ось те, чому мовчить Захід, там не пояснювалося. Напевно, час торкнутися цієї теми хоча б поверхово, щоб позначити суть проблеми.
Але перед цим все ж таки слід згадати конфігурацію сил на момент закінчення Другої світової війни, і особливо тієї її частини, яка відбувалася на території Європи. Саме там приховано більшість проблем, які посилено залишаються за кадром і час від часу продовжують отруювати теперішнє отрутою минулого.
Як відомо, європейська частина війни закінчилася до 1 травня 1945 року. Німецьке командування кілька разів «на біс» капітулювало, але це – інша і вже описана нами історія. Тут важливе лише те, хто виявився підписантами акта про капітуляцію Німеччини з боку переможців. Їх виявилося чотири: Велика Британія, совок, США і Франція. Безперечно, основною країною-переможницею є Велика Британія. Це випливає з того, що вона першою оголосила війну Німеччині після її нападу на Польщу і за весь час війни жодного разу не перевзувалася, залишаючись непримиренним ворогом Рейху.
США офіційно підключилися до бійки вже через два роки після її початку, і формальною причиною стали події, не пов’язані з війною в Європі. Проте, як і у Першій світовій війні, чинник США виявився вирішальним, і коаліція, до якої увійшли Штати, стала переможницею. У совку цей відомий факт намагалися всіляко замовчувати, але обидві світові війни у форматі «мінус США» мали б інший вигляд і, напевно – інший результат. З великою часткою ймовірності, більшість Європи зараз розмовляла б мовою поетів і письменників Бетховена і Шуберта.
(Далі буде)