Середа. Третій закон – «Сила в дії».
Перед початком уроку Джонс виявив, що до класу приєдналося ще 13 осіб, загалом стало 43 учні. Джонс видав учням членські квитки «Третьої хвилі». На трьох квитках Джонс поставив червоні хрестики і повідомив їхнім власникам, що їм дано спеціальне завдання повідомляти йому про всіх, хто не дотримується правил «Третьої хвилі».
Потім Джонс прочитав лекцію учням про силу дії. Джонс пояснив, що дисципліна та спільність не мають сенсу, якщо немає дії. Індивідуальне суперництво часто засмучує, а групова діяльність дозволяє досягти великих успіхів у навчанні.
Щоб дати учням можливість безпосередньо брати участь у діях, Джонс наказав учням спільно розробити проєкт прапора «Третьої хвилі», переконати 20 дітей із сусідньої початкової школи у правильності положення «струнко» і назвати по одному надійному школяру, який міг би приєднатися до експерименту.
На завершення лекції, присвяченої прямим діям, Джонс навчив учнів простої процедури прийому нових членів. Щоб стати членом «Третьої хвилі», потрібно було отримати рекомендацію від одного члена організації та членський квиток від нього.
Три найуспішніші учениці класу, чиї здібності в нових умовах виявилися не потрібними, повідомили про експеримент батькам. Джонсу зателефонував місцевий рабин, який задовольнився відповіддю, що клас практично вивчає тип особистості нацистів. Рабин обіцяв пояснити все батькам учениць і таким чином сам став частиною експерименту. Джонс був украй розчарований відсутністю спротиву його експерименту навіть із боку дорослих. Директор школи привітав Джонса салютом «Третьої хвилі», а шкільний кухар запитав, як має виглядати печиво «Третьої хвилі».
До кінця середи до «Третьої хвилі» було прийнято понад двісті учнів. Джонс почувався дуже самотнім і наляканим. Його страх був викликаний вибуховим зростанням організації та стрімким поширенням доносительства. Хоча формально Джонс призначив лише трьох учнів повідомляти про порушення правил поведінки, до нього з’явилися двадцять осіб, щоб доносити.
Переважна більшість учнів поставилися до своєї участі у «Третій хвилі» з повною серйозністю. Вони вимагали від інших учнів суворого дотримання правил і залякували тих, хто не приймав правил всерйоз. Інші просто з головою пішли у діяльність і самі призначали собі ролі. Особливо вразив Роберт, великий хлопець, який не сяяв інтелектом. Роберт заявив Джонсу, що буде його охоронцем, і ходив за ним по всій школі. «Третя хвиля» дала Роберту можливість посісти своє місце у школі. Він нарешті став рівним з усіма іншими. Він міг щось робити, брати участь, бути значущим.
Четвер. Четвертий закон – «Сила в гордості».
Джонс був змучений і стривожений. Багато учнів перейшли розумні межі. «Третя хвиля» стала центром їхнього існування. Джонс інстинктивно діяв як диктатор. Чим більше часу він проводив, граючи свою роль, тим менше часу залишалося на те, щоб пам’ятати про розумні обґрунтування та мету цієї гри.
Джонс постійно ставив собі запитання: закрити експеримент чи дозволити йому йти своїм ходом? Обидва варіанти були нездійсненні. Для Роберта й інших подібних йому учнів буде надто болісно і принизливо, якщо їм вкажуть на їхнє місце і скажуть, що це була лише гра. Вони стануть посміховиськом для здібніших учнів, які брали участь у цій грі більш обачно та обережно. Джонс не хотів, щоб «Роберти» знову програли. Необхідно було знайти спосіб розкрити суть поведінки учнів, щоб вони зрозуміли та усвідомили, а не просто програли.
Однак варіант дозволити експерименту йти своєю чергою також виключався. Події вже почали виходити з-під контролю.
Джонс дедалі більше непокоївся про те, як експеримент впливає на викладачів та інших учнів школи. «Третя хвиля» порушувала нормальний навчальний процес. Учні пропускали уроки, щоб брати участь у русі. Інші вчителі хвилювалися і ставили запитання. У школі почало діяти справжнє гестапо.
У четвер на лекцію до класу прийшло 80 осіб. Джонс почав читати лекцію про гордість. Цитата з книги Джонса: «Гордість – це дещо більше, ніж прапори і салюти. Гордість – це те, чого у вас ніхто не може відняти. Бути гордим означає знати, що ти найкращий… Це почуття не можна знищити…»
Наприкінці лекції Джонс пояснив, що нібито стоїть за «Третьою хвилею». «Третя хвиля» – це не просто експеримент чи практичне заняття. «Третя хвиля» – це загальнонаціональна програма, мета якої – знайти учнів, які бажають боротися за політичні зміни в нашій країні. Начебто по всій країні викладачі на кшталт Джонса набирають і тренують молодіжні загони, які за допомогою дисципліни, спільності, гордості та дій могли б показати нації, що суспільство може стати кращим. Якщо ми зможемо змінити порядки в цій школі, то зможемо змінити порядки у країні!
Щоб внести елемент конспірології, Джонс звернувся до трьох учениць, які сумнівалися у «Третій хвилі». Джонс попросив, щоб вони вийшли з аудиторії, і призначив чотирьох конвоїрів, які мали вивести дівчат і не пускати їх у клас у п’ятницю. Усі підкорилися беззаперечно.
А потім Джонс оголосив класу, що завтра, у п’ятницю, опівдні відбудеться екстрений збір. Це буде збір лише для учасників «Третьої хвилі».
У цей час кандидат на пост президента країни по телебаченню оголосить про формування молодіжного руху «Третьої хвилі». Одночасно з цією заявою понад тисячу молодіжних груп із усіх частин країни виступлять із висловленням підтримки цього руху. Джонс із виглядом змовника зізнався, що їх, його учнів, було обрано представниками свого регіону. Ніхто не засміявся. Не було навіть натяку на опір. Зовсім навпаки. В аудиторії панувало гарячкове збудження.
(Далі буде)