Авторка перекладу: Світлана
У далекому дитинстві мені кілька років довелося навчатися у школі, де навчання йшло в чотири зміни. Тут немає сенсу пояснювати, як це відбувалося, але це не було цілодобове навчання. Просто там були довгі та короткі зміни, які наповзали одна на одну. Але згадати це довелося просто тому, що в ті часи була така приказка: «Приходжу до школи, а там бах – друга зміна». Тобто все пішло не за планом. І сьогодні – саме такий випадок. Вже не планував сьогодні чіпати одну з найяскравіших інформаційних помийок противника, але вони видали такий собі «дуплет» із двох послідовних постів, які обійти увагою було просто неможливо, і тому – незаплановане увімкнення надр вигрібухи.
Як відомо, військовим міністром у лаптів зараз є такий собі Бєлоусов. Особистість це дивна і з явно травмованою психікою. З приводу того, хто і за яких обставин травмував йому психіку, а заодно й неназваний фрагмент організму, розмірковувати нема сенсу, бо все це чутки. Але відтоді міністр постійно молиться, і очевидці стверджують, що застати його в позі Кама-Сутри, співзвучної з назвою тропічного сузір’я, можна частіше, ніж коли він стоїть на ногах. При цьому він може годинами споглядати ікони, робити всякі номери з найдорожчими свічками і, звісно ж, дивним чином медитувати на мощах, переважно жіночих.
Втім, на тлі того, які номери ще недавно викидав сам фюрер, усе це там не здається чимось аж надто незвичним, і тому час від часу з’являються повідомлення про те, який черговий фінт викинув міністр-молільник. Цього разу представлений ним цирковий номер не був найбільш епатажним, і про це не варто було б згадувати, якби не взаємозв’язок з іншими подіями. Отже, ось цитати з першого повідомлення:
«Андрєй Бєлоусов цього тижня таємно побував у Свято-Троїцькому Сєрафімо-Дівєєвському монастирі в Ніжегородській області. Джерела в оточенні міністра оборони кажуть, що Бєлоусов зустрівся там із кимось дуже важливим, але ім’я співрозмовника не розкривають. Після бесіди Бєлоусов вирішив заборонити воєнкорам відвідувати лінію фронту. Зокрема, тепер воєнкори можуть наближатися до фронту не ближче ніж на 5 км. Для просування ближче потрібне спеціальне узгодження Міноборони. Яке саме – поки не уточнюється…»
Є припущення, що він зустрівся з духом Йорика і водночас – із привидом коня князя Ігоря. Причому ці привиди застали міністра якраз у процесі дивних маніпуляцій із мощами. У підсумку він нарешті зрозумів, що те, що відбувається зараз на лінії фронту, стало настільки іншим, що настав час припиняти вольницю і заборонити вештатися на передку різноманітним тріпачам, які будуть розповідати всякі нехороші речі про перебіг подій.
У такому разі вийде, що якщо вони розкажуть усе як є або навіть приховають найгостріше, то його моління за успіх наступу виявляться тупим лицедійством або чимось гіршим. Комусь може спасти на думку, що чергові мощі або ікона під час його молінь раптом дадуть йому відповідь: «Російський військовий корабель, пішов…» Тож нема чого шастати де не треба і дивитися куди не слід, бо сказано в Еклезіаста: «Багато знань – багато печалі». А зараз цих печалей може виявитися навіть більше, ніж просто «багато».
І ось як тільки вийшло це безглузде і пусте повідомлення, можна було вчинити стандартно, а саме – забути і забити, але ні. Буквально наступний пост того ж самого джерела пройшовся по темі, яку ми вже розглядали сьогодні, хай і побіжно. І якщо раніше інформація йшла з джерел дрібного калібру, то тепер спрацював «головний калібр» ворожої пропаганди. І він видав таке:
«Немає особливого сенсу приховувати – наші війська зазнали серйозного удару в Кіндратівці Сумської області. Докладніше у причинах потрібно обов’язково розібратися пізніше, але джерела описали ситуацію як «хаос» і «катастрофа».
«Хтось доповідає нагору про взяття населеного пункту, хтось мовчить про втрату позицій. Хтось обіцяє резерви, але в потрібний момент під рукою нікого немає. І так повторюється знову і знову», – описав ситуацію високопоставлений військовий…»
Ось воно що, Михаличу! А йдеться ж про один із двох головних напрямків літнього наступу ворога, так розрекламованого, що там очікувався ледь не обвал усього фронту ЗСУ. А тепер просто на вістрі цього удару – хаос і катастрофа. А тепер – дуже зважені та добре відфільтровані дані про втрати і загалом – про ситуацію. Зауважимо, наведена нижче цитата – погоджена з ФСБ і допущена для публічного розголошення. Це говорить про те, що йдеться про чітко підтверджені дані, але через те що вони самі позиціонують ситуацію як хаос, то, швидше за все, є масив даних, які поки що перевіряються. Станом на другу половину дня неділі виглядає це так:
«Попередньо відомо, що втрати підрозділів ЗС рф склали близько 120 загиблих. Дуже багато поранених. За словами іншого співрозмовника, війська потрапили у своєрідне оточення і не змогли вчасно відійти. Складність ще й у тому, що, крім дронів, позиції ЗС рф прострілювалися реактивною артилерією. Ворог продовжує наступ на Олексіївку. Хто понесе відповідальність за те, що сталося, – питання відкрите. Військові не під запис вважають, що необхідна спеціальна комісія Міноборони. Інакше це буде повторюватися знову і знову».
Загалом цитата самодостатня, але все-таки до неї є кілька зауважень. Що означає «війська потрапили у своєрідне оточення»? Вони просто потрапили в оточення, без своєрідного, а просто – в оточення, де їх і знищили. Але назвати речі своїми іменами там категорично не можуть. У них язик не повертається на таке, а руки німіють і починають стрясатися судомами, якщо таке хтось наважиться писати. Другий момент полягає в тому, що конторський канал залишає відкритим запитання про те, хто несе відповідальність за все це. Ми можемо підказати, як звати цього діяча. Його прізвище починається на «пу» і закінчується на «тін». І загалом це запитання не вимагає підказки, бо за своєю природою є риторичним.
Ну, й останнє зауваження вже виходить із усієї сукупності цитат. Якщо таке відбувається, то, можливо, міністр Бєлоусов не молиться над мощами, а робить із ними якісь інші маніпуляції. Між іншим, у психіатрії такі випадки добре описано, і вони навіть мають свою наукову назву. Якщо просто припустити, що Бєлоусов уподібнився до царя, якого колись дуже приваблювали питання зоології, то чому б його не могли приваблювати історичні артефакти? Адже давно відомо, що холуї завжди копіюють свого господаря, хай і в якихось інших формах. Якщо тільки це припустити, то багато чого стає на місце.