Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
Цю тему не планувалося розглядати окремо, а вбудувати її в іншу, присвячену нашим громадянам, які виїхали з України. Але поки до цієї великої епопеї руки не дійшли, з’явилися причини виділити з неї окрему частину і зачепити її просто зараз. А трапилося це після кількох листів, у яких кореспонденти описали те, як поводилися співробітники Київського метрополітену під час тривоги позаминулої ночі. Скажімо так, у мене до цієї публіки в дивній уніформі давно і стійко склалося негативне ставлення, і тому тут не стану цитувати те, що мені написали, а просто наведу аналогію.
Уже досить давно мережі «Новус», «Сільпо» та інші встановили каси самообслуговування і тим самим звели до мінімуму спілкування з персоналом магазину. Виняток становлять постійні випадки, коли там навмисно виставляють дуже схожий товар під іншими цінниками або ж оголошують акцію, але все роблять так, щоб ти лоханувся і заплатив не акційну ціну, а повну або й більшу. Це – не моя тема, але про це цілком можна написати великий опус, бо неодноразово доводилося хапати за руку персонал і потім слухати однакове пояснення: покупці самі пересунули товар. Щоправда, ці підлі покупці ніколи не переставляють товар так, щоб ти зрештою заплатив менше.
Проте загалом каси самообслуговування – сильна штука, але головне – стежити за тим, які ціни там висвічуються, щоб потім не робити собі нерви. А от мережа АТБ на такий крок «пойтить не смогла», і хочеш – не хочеш, але спілкуватимешся з касиром. Складається враження, що там спеціально підбирають персонал, схильний до хамства. Якщо комусь це здається згущенням барв, зробіть експеримент на контрасті. Зайдіть у магазин «Рошен» і зверніть увагу на те, як з вами спілкується персонал, а потім відразу зайдіть в АТБ, і ви зрозумієте різницю. Все це до того, що при вході в метро не покидає відчуття, що персонал в обидва ці місця, набирають ті самі люди, або критерії підбору у них ідентичні.
У мене досить великий досвід використання громадського транспорту в різних країнах Європи, і там ніде виснажливого писку і голосу, який розповідає про те, що не можна чіпати вибухонебезпечні предмети і що їм потрібен слюсар п’ятого розряду. Ба більше, на входах у метро майже ніде немає тіток у бушлатах, які підозріло дивляться на пасажирів. Скрізь облаштовано турнікети, які складно перестрибнути або ще щось. Ти чи заходиш у метро, оплативши поїздку, або не заходиш. Жодних дебатів та демонстрацій ксив для безкоштовного проходу. У частині метрополітенів уже немає й шоферів у поїздах. Тобто контакти з персоналом практично відсутні, і це добре.
Але в нас метро використовується як бомбосховище, і в цьому режимі персонал метро показує свої «найкращі якості». Знову ж таки, не цитуватиму, в чому це виражається. І це при тому, що Київський метрополітен без особливої скромності майже вчетверо збільшив оплату проїзду. І ось тут – є про що поговорити. Скажімо так, поки вони утримують батальйон або бригаду ось цих діячів у бушлатах, які сидять на входах або на платформі кричать у мегафон, щоб пасажири прискорювали висадку та посадку, то зростання їхньої зарплати висітиме марним та важким ярмом.
Але коли мова заходить саме про величину піднятої вартості проїзду, чим Кличко, безумовно, поставив хрест на своєму переобранні, нам зазвичай розповідають про те, що ось у Європі… і розповідають про те, скільки проїзд у міському транспорті коштує в Польщі, Німеччині чи Франції. А їм зазвичай парирують тим, що там і рівень життя інший, і інші зарплати, що загалом правильно. Сюди просто додам, що в тій самій Франції на державній службі в мерії, наприклад, щорічні, оплачувані відпустки мають… 50 днів тривалості, і їх можна розбивати хоч на дві, а хоч і на чотири частини, на всі пори року.
(Далі буде)