Авторка перекладу: Світлана
Минулого тижня пройшли повідомлення про те, що, крім усього іншого, представник президента США генерал Келлог оглянув експозицію, спеціально підготовлену силами ГУР. Зокрема, на ній було представлено вироби російського військово-промислового комплексу, в тому числі дрони, ракети та інше, що вдалося захопити у відносній цілісності. А метою цієї експозиції було продемонструвати начинку виробів, щоб американський емісар побачив, із чого складається «міць» російської зброї. А там – суцільно західні та китайські електронні компоненти, а це означає, що прутін відпрацював механізми обходу санкцій, і хоч за подвійною ціною, але все-таки має можливість насичувати свою воєнку потрібними компонентами.
І тут треба зазначити, що совок робив приблизно те ж саме, але він добував окремі зразки, а потім намагався створити аналоги. Зараз же лапті не можуть створювати аналоги, зате мають можливість закуповувати потрібні компоненти у промислових масштабах. І ось саме цю здатність було набуто з досвіду Ірану та КНДР, які десятиліттями тягнуть собі все необхідне, зроблене там само, в Китаї та на Заході. Тільки у них цей процес може спокійно переживати хвилеподібний спосіб постачань, а в лаптів такої розкоші немає, бо вони випускають зброю, яка одразу йде в бій.
З іншого боку, ті ж північні корейці протоптали доріжку до постачань не тільки елементної бази та рідкісних матеріалів для свого ВПК, а й усяких ніштяків, без яких найвище керівництво жити не може, починаючи від пристойної та брендової їжі й до побутових речей і навіть одягу. Власне кажучи, приблизно те саме виконував і вождь світового пролетаріату, який не міг їсти місцеву їжу, і тому пиво та ковбаси йому везли з Німеччини, сири та вина – з Франції, а іноді йому везли і ресторанну їжу, приготовлену на спецзамовлення в Європі. Це пролетаріат голодував і замість круасанів та профітролів вживав один одного, а дідусь Ленін до такого не звик, і тому його кур’єри виїжджали до країн капіталізму, звідки все й везли.
За часів розвиненого соціалізму партійні бонзи теж хизувалися в імпортному одязі та взутті, а Леонід Ілліч узагалі був великим фанатом німецького автопрому, особливо з Інгельхайма та Штутгарта. Та й сошка калібром поменше теж не забувала балувати себе їжею і шмотом «з-за бугра», а коли пішли магнітофони і телевізори, то фірма «Грюндіг» стала предметом віршів та пісень. Тож нинішня влада курника не робить нічого нового, хіба що вийшла на новий рівень та змінила пріоритети.
Справді, всім добре відома путінська технофобія і те, що в нього немає ні мобільного телефона, ні якихось інших звичних гаджетів. А після ізраїльської операції «Пейджер» можна навіть не сумніватися в тому, що він не змінить своїх телефонів зі штурвалом і трубкою на виткому дроті на жоден інший пристрій. Тим більше що зараз у тренді впроваджувати в такі девайси штучний інтелект, а у прутіна він завжди під рукою, в особі Кірієнка та Пєскова, на вибір.
Але ось стало відомо про те, що кремль через своїх посередників скупив більшу частину нової лінійки взуття, яку випустила компанія з ворожого і головне – загниваючого Заходу. В Мережу потрапила лише одна модель такого взуття, ось вона:
Спочатку її запланували для людей, які комплексують з приводу свого маленького зросту, і тому такі «шузи» одразу додають власнику 20 см зросту. А для прутіна це критично, бо таким чином він намагається уникнути порівнянь із фрагментом тіла чи то синього, чи зеленого кита. В такому взутті він одразу виглядатиме богатирем, хай і лисим. А з чуток, дізнавшись про такий попит, взуттєва фірма почала розробку штанів особливого крою, які будуть натякати на те, що не тільки зріст їхнього володаря богатирський. Це – не дешева поробка Ина, відома як «штани-бронетруби», а натурально модні штани, та ще й кльош, щоб приховати платформу взуття. Словом, Боширов і Петров уже оформлюють відрядження.