Автор перекладу: Світлана
ПРО РАНІШІ ПОДІЇ
Тиждень тому ми докладно писали про те, що з командним пунктом 155-ї бригади морської піхоти противника, яка якось поплутала береги і опинилася далеко від моря, а саме – в Курській області, сталася ситуація, яку можна охарактеризувати старою приказкою: «Хто не сховався, я – не винуватий». Словом, у КП бригади прилетіло настільки ретельно, що сплавилися навіть антикварні девайси ТА-57, не кажучи вже про тушок, які командували з цього пункту. Сталося це по-чесному, і доля грилю не оминула ні простих чобіт, ні їхнє командування з великими зірками.
Нам цей інцидент відомий тому, що в цей момент саме в цьому місці був колишній командувач бригади, а на той момент – уже заступник командувача ВМФ, а за сумісництвом – особистий протеже та улюбленець прутіна Міхаїл Гудков. Очевидно, що в момент удару Гудков відгудівся назовсім, і власне кажучи, про нього тільки й була мова, коли згадувався той випадок. І справді, м’ясник це був запеклий, і по-хорошому саме такі гудкови повинні обов’язково йти на вішалку після вироків воєнного трибуналу. Це якраз ті злочинці, які вже дали фору айнзацкомандам SS.
Крім того, публіці запам’ятався епізод «таємного прощання» царя зі своїм улюбленим опричником. Кажуть, що це прощання повторювалося на біс кілька разів, а вказаний вище епізод мав ще й додаткове смислове навантаження. Через свого улюбленця прутін передавав привіт «усім нашим» у пеклі і дав інструктаж, щоб той підібрав для самого царя ексклюзивний казан з непростою смолою та сіркою. Можливо, посланець мав домовитися про те, щоб поряд був ще один казан, для гімнастки та Мізуліної, неодмінно у костюмах панд. Але це не точно.
Але як нескладно здогадатися, заступник командувача ВМФ не перебував на КП наодинці, і там було чимало сошок меншого калібру. Зрозуміло, що молодший склад ніхто рахувати не стане, та й згадування майорів чи капітанів теж нікому не цікаве, але була підозра, що там мав бути присутній невеликий табун полковників, і цей здогад отримав своє підтвердження. У Мережі з’явився ось такий текст:
«Адміністрація одного з районів Чувашії повідомила про похорон полковника 155-ї бригади морської піхоти Сєргєя Ільїна… Ільїн загинув 2 липня під час ракетного удару ЗСУ. Внаслідок того ж удару загинув і заступник головкома ВМФ генерал-майор Міхаїл Гудков».
Там ще розміщено слізний і строкатий некролог, але він стандартний і не цікавий, а тут важливо те, що полковники там справді були, і ось цей Ільїн був лише одним з них. Тож із КП до пекла вирушила досить представницька делегація, що складається як мінімум з десятка-двох старших офіцерів. Так завжди буває, коли із самого верху приїжджає високе начальство. Швидше за все, там було командування не лише 155-ї бригади, а й суміжників, бо всім відомо, що товариш вхожий до самого царя. От уся ця компанія і вирушила у відомому напрямку, де на них давно чекає російський корабель. Зрозуміло, що до їхньої програми входить відвідування концерту Кобзона, але ж усім зрозуміло, що відбувається він саме в тому самому місці, між казанами зі смолою.
Словом, про масштаб тієї дзвінкої утилізації, можливо, стане відомо пізніше, а можливо, історія перегорне цю сторінку наглухо, і вона кане в Лету так і не оціненою. Якби не той некролог, що вийшов у глухих гребенях курника, то не знали б і цього. Адже сам ворог про це не розповідатиме, а ми таке можемо дізнатися лише зі звітів нашої розвідки, яка обов’язково встановлює масштаб завданого удару. Інша справа – чи буде цю інформацію схвалено для показу публіці, чи ні.
Ось свіжіший приклад, що показує, як може опинитися в тіні не тільки інформація про результати удару, а навіть про його наявність. Ба більше, в тіні може залишитися ціла серія ударів, пов’язаних єдиним задумом. Про це стало відомо зовсім випадково з ТГ-каналу противника, який фіксує свої найприкріші та приховані втрати. Виглядає це так:
«Потрійний удар по ФСБ. 08.07.2025 було завдано скоординованого удару по будинках, які використовувалися в інтересах ФСБ на території Луганської області. Ударів завдано з використанням 7 БПЛА типу «крило». Постраждали об’єкти у н. п. Сватове (вул. Радянська), Біловодськ (вул. Леніна), Старобільськ (вул. Володарського). Ударів завдано вранці з різницею 10 хвилин. Усі три будівлі знищено. Повідомляється про 2 постраждалих співробітників у Біловодську. Про місцезнаходження ще двох досі невідомо».
На наведених тим самим джерелом фото і за його твердженням – дві різні локації: Біловодськ і Старобільськ.
Тобто була спланована операція, в мотлох рознесено три опорні пункти ФСБ, і – тиша. Просто зазначимо, що противник максимально закриває втрати власних чобіт, а втрати конторських – ще сильніше. І от якби не коментар у ворожих мережах, про цю операцію взагалі не було б нічого відомо. Навіщо так робиться – важко сказати, але маса ось таких прикладів дає дещо іншу картину, ніж та, яку зазвичай представляють публіці. І це ж лише те, об що довелося спіткнутися, а скільки не менш цікавих сюжетів так і залишилося без уваги, можна тільки здогадуватися. І ось без цього воістину величезного шматка сюжету ми складаємо загальну картину поточної війни.
СПРАВИ ПОТОЧНІ
І от сьогодні вночі ЗСУ завдали низку ударів по цілях у глибокому тилу противника. Наші джерела взагалі нічого не пишуть про те, що щось подібне було в принципі, а ворог посилається на дані в місцевих пабліках і пише, що було атаковано відразу кілька локацій у різних регіонах росії, пов’язаних із виробництвом зброї, насамперед авіаційної. Так, стало відомо про атаку на завод «Кронштадт» у підмосковній Дубні. Там виробляють дрони, і нещодавно туди вже прилітало. Цієї ночі прилетіло знову. Крім того, у підмосковних Луховіцах кілька дронів ударили по авіаційному заводу імені Вороніна. На заводі проводиться модернізація літаків Міг-29, і швидше за все, там теж ліплять дрони.
Прилетіло і в таганрозький авіаційний завод імені Берієва. Нагадаємо, що саме там відбувається конверсія літаків Іл-76 в А-50, літаки ДРЛВ, і там само вони проходять ремонт і модернізацію. Туди ЗСУ били вже з десяток разів, і за непідтвердженими даними, одного разу зіпсували аероплан А-50, що стояв у виробничому цеху на модернізації і там змінювали ще лампову начинку на сучасну – китайську.
Але найсильніше летіло по Тулі, а точніше – по промисловому кластеру, де розташовано АТ «Конструкторське бюро приладобудування», яке займається розробкою високоточної керованої зброї, науково-виробниче об’єднання СПЛАВ (НВО СПЛАВ), що виробляє реактивні системи залпового вогню, і АТ «Щегловский вал» – одне з найбільших підприємств оборонної промисловості, яке розробляє керовану зброю для сухопутних військ, системи ППО та бойову стрілецьку зброю.
Загалом про результати атаки поки що нічого невідомо, бо на цільових локаціях немає ні вибухових речовин, ні великої кількості пального, щоб можна було помітити яскраву картинку, проте місцева публіка пише про десятки вибухів, і там явно щось зіпсувалося. Воно й не дивно, адже місцева влада вже звично розповідає, що всі цілі збито, а от уламки… А ми ж знаємо про те, що ЗСУ вже досить довгий час застосовують нові керовані ударні засоби, з кодовою назвою «Уламок».
Ну, і звісно ж, летіло по локаціях, розташованих недалеко від кордону України. Так, шебеківці із Шемякіно знову пишуть про жорсткі прильоти і про те, що їм якось сумно. Вони все ніяк не можуть знайти причинно-наслідкових зв’язків між скупченнями військ у їхньому смт, захованими на підприємствах бойовими машинами, боєприпасами та особовим складом – з ось цими прильотами. Вони щиро не можуть зрозуміти, чому так відбувається, і звично запитують: «А нас за що?» Звідси можна зробити висновок, що собаки Павлова мали трохи вищий IQ, ніж ці пацієнти.
Між іншим, точнісінько те саме сьогодні спостерігали і в Курській області. І там – така сама картина, як і в Шемякіно. Курці ніяк не можуть збагнути, що їхній улюблений цар утопив субмарину «Курськ», а їхню курчатину він вирішив спалити. Причому як прямо, так і опосередковано. Справа в тому, що удари ЗСУ – не єдина напасть місцевого населення. Після Бєлгородської області, Курська стала улюбленим місцем «нештатного сходу» авіаційних боєприпасів. Простіше кажучи, там тепер з регулярністю, гідною кращого застосування, кидають КАБи прямо на помешкання лаптів.
Можливо, це не все і щось залишилося за кадром. На такий висновок наводить введений план «Килим» у санкт-ленінградському аеропорту з дивною назвою «Булково», який незабаром може бути обґрунтовано перейменовано на «Межбулково». Очевидно, що десь поруч летіли добрі дрони, але куди вони прилетіли – невідомо. Зате відомо про те, що на авіабазі «Оленья», що неподалік Мурманська, а значить, летіти туди треба якраз поруч із містом, де цар Петро виступав, стоячи на броньовику, а Ленін – сидів на конячці, просто зараз зібралося 33 важкі бомбардувальники Ту-22М3, які явно напрошуються на веселу і барвисту дискотеку. Загалом картина без цих штрихів і сценок виявиться явно незакінченою, і ми спробували повернути хоч щось із пропущеного.
“Курці” – ні, куряне”!