Трохи згодом, коли його відвідала ідея з тарифами, саме союзники потрапили в перший ряд, проти кого він їх застосував. І це при тому, що росія взагалі не потрапила під цей розклад, а з Китаєм він зіграв, як у тій старій пісні про школу бальних танців: «Две шаги налево, две шаги направо, шаг вперед и два назад». Уже тоді на ці подвійні стандарти багато хто звернув увагу, зазначивши, що це може погано закінчитися.
Нагадаємо: у відповідь Японія стала масово скидати американські боргові зобов’язання, а Німеччина почала порушувати питання про повернення з США свого золотого запасу. Тепер він оголосив про виведення американських військ із Європи. І все це – через особисті образи за те, що союзники відмовилися грати в його ідіотські ігри. Тобто очевидна загострена реакція пацієнта саме на особисті справи, і, напевно, хтось міг би сказати, що в нього такий характер і він так гостро реагує на все, що не відповідає його планам, а тим більше ця реакція має проявлятися, коли йдеться про керовану ним країну та її інтереси…
І тут з’ясовується, що коли справа доходить до США, то його гострота кудись зникає. Він із азартом займається темами, коли начебто можна з когось здерти грошей, хай цими ж тарифами, золотою візою чи внеском у «фонд миру» чи як він там назвав свій цирк, а от коли мова заходить про безпосередню загрозу США, то його язик потрапляє у парктронік. Так, він взагалі ніяк не відреагував на те, що прутін постачає Ірану зброю та розвіддані, які допомагають завдавати ударів по американських військах у регіоні. Йому прямо ставили це запитання, і він відповів на нього в такому плані, що це не така вже й проблема.
І ось зараз сталося те, що за всіх часів вважалося чистим «казус беллі». Збройний напад на кораблі будь-якої країни є безумовною і тяжкою підставою для оголошення війни. Навіть якщо кораблі залишилися неушкодженими і ніхто з екіпажу не постраждав, достатньо самого факту нападу. І це не моя думка, а так свідчать норми міжнародного права, які регулюють це питання.
ПРАВОВИЙ БІК
Тут треба згадати про те, що кілька днів тому адміністрація Тромба подала до Конгресу офіційний лист, у якому сказано, що військовий конфлікт на Близькому Сході, в якому застосовувалися збройні сили США, закінчено. А це означає, що сама адміністрація перевела ситуацію в режим мирного часу. Якби вона не подала цього паперу, то всі події можна було б розцінювати як епізоди одного й того самого конфлікту, але після цього послання під конфліктом було підведено риску. А далі ситуація з атакою на військові кораблі, особливо коли загроза була безпосередньою і кораблі активно протидіяли нападу, виглядає так:
Військовий корабель має повний суверенний імунітет.
Це означає:
- він прирівнюється до території держави прапора;
- напад на нього = напад на державу;
- відповідальність настає незалежно від того, де корабель перебував:
- у відкритому морі,
- у територіальних водах іншої держави,
- у міжнародних протоках.
(Далі буде)