Авторка перекладу: Світлана

Чим ближче день побєдобєсія, тим більше з’являється свідчень того, що цар перебуває в перманентній істериці. Випливають пікантні подробиці палацових розбірок, які прямо вказують на градус цієї істерики. Так, за чутками, співробітники адміністрації прутіна, що відповідають за питання піару, наполегливо рекомендували йому з’явитися в Туапсе одразу після того, як там загасять пожежу в порту. Тим самим він мав продемонструвати близькість до населення країни та свою поінформованість про його проблеми.

І тут треба зазначити, що ті ж американські президенти стандартно відвідують райони, які зазнали удару торнадо, наприклад. Як це не цинічно, але саме в такі моменти поява першої особи на руїнах і демонстрація її співчуття значно підвищують її рейтинг. Тому такі події не пропускаються майже ніколи і є чимось подібним до допінгу для рівня популярності.

Мабуть, в апараті прутіна вирішили використати цю технологію, але той настільки боягуз, що рішуче не бажає з’являтися в місцях, де є хоча б невелика небезпека для його тушки. А в таких місцях вона, безумовно, є просто тому, що звичний ритм життя зламано і невідомо що там взагалі може статися. Знову ж таки, за чутками, знаючи основну рису характеру шефа, особиста охорона стала переконувати його в тому, що піар у курнику – справа вторинна, а безпека царя – понад усе. І поки йшло це перетягування каната, в Туапсе прилетіло знову, і як відомо, сталося це після того, як вогонь після першого прильоту погасили. Тобто саме в цей час прутіну і рекомендували відвідати місто.

Зрозуміло, що повторний удар змусив прутіна рішуче піти під себе і остаточно відмовитися від будь-яких екзерсисів подібного змісту. Мало того, з’явилися недобрі чутки про те, що фюрера спеціально хотіли випхати в Туапсе під повторний удар. Тож тепер прутін тільки встигає розбирати доноси своїх чиновників, які ті пишуть один на одного. Адже не писати вони вже не можуть, бо знають, що на них теж просто зараз пишуть подібну гидоту. Ситуація стає дедалі нервознішою, а після того як Сили оборони вже остаточно опанували діапазон відстаней 1000+ кілометрів ударами дронів, а тепер – уже й ракет, там взагалі пішли досить неприємні розмови.

Як це зазвичай буває, ворожа преса, змушена торкатися небезпечних тем, завжди посилається на іноземні джерела, наприклад, західні ЗМІ. В результаті виходить комічна картина, коли ситуацію у власній країні вони коментують із посиланням на чужі джерела. Так відбувається й зараз, коли їхня преса, спираючись на дані Блумберг, пише таке:

«Розширення можливостей українських дронів, які регулярно б’ють по містах від Ленінградської області до Уралу, призвело до того, що в зоні їхнього ураження на цей момент перебуває чверть території росії і 70% населення країни… З початку квітня ЗСУ не менше 5 разів атакували дронами Челябінськ – місто з населенням 1,2 млн осіб, розташоване на відстані 1,5–1,7 тисячі км від кордону з Україною. Обласний центр, який із радянських часів вважався «танкоградом» через концентрацію військових заводів, став регулярною мішенню для дронів. 1 травня поблизу міста було уражено військовий аеродром, де, за даними ГУР України, було знищено кілька винищувачів Су-57 та Су-34.

5 разів за квітень-травень і 7 разів з початку року безпілотники долітали до Єкатеринбурга, четвертого за чисельністю населення міста рф, яке розташовано за 1,7 тисячі км від України. Розташована за 1,5 тисячі км від кордону Перм ставала об’єктом атаки 15 разів з початку року, з них 7 разів – з початку квітня. 30 квітня у місті під удар потрапили резервуари «Транснафти» та НПЗ «Пермнафтооргсинтез», після чого небо затягнуло смогом та пролилися «нафтові дощі». У вівторок було завдано удару по Чебоксарах (1,2 тисячі км від кордону), для якого, за словами президента України Володимира Зеленського, було використано українські ракети «Фламінго».

(Далі буде)

Один коментар до “Неминучі метаморфози (Частина 1)”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *