Дзеркальна хвороба

Автор перекладу: Світлана

Після кожного масштабного нальоту противника на міста України, підбиваючи підсумки, ми повертаємося до теми про необхідність заходів не просто у відповідь, а й дзеркальних. Власне кажучи, такі висновки спираються не тільки і не стільки на відчуття необхідної відплати, а й на більш приземлені міркування. Ми не можемо виконувати широкомасштабні удари по ворогу, принаймні на постійній основі. Та й ворог це виконує не без відомого напруження всіх жил, що теж не є ознакою марафону. А раз нам не вдається і не вдасться отримати чисельну перевагу за якимись окремими компонентами військового набору, то це означає одне – бити в найболючіші для ворога точки.

Суто механічний підхід, безумовно, дає координати цих точок, які збігаються з його військовими активами чи якимись виробничими потужностями, зав’язаними в ланцюжках постачання їхнього ВПК, починаючи від НПЗ і закінчуючи пороховими заводами та підприємствами, що випускають дрони, ракети або снаряди. Але є й інші місця, які завдадуть болючого удару безпосередньо ініціатору цієї війни. І ось тут саме дзеркальні дії у відповідь будуть якраз потрібними ліками. Причому про це говорить сам фюрер.

Очевидно, що царя всія курника збуджують відео палаючих житлових будинків на території України, і напевно, він впадає в екстаз, якщо на відео будуть тіла загиблих, як це було нещодавно у згорілому тролейбусі. Ось реакція фюрера на вчорашній обстріл Києва:

«За даними наших джерел у Міноборони, президент поговорив з Андрєєм Бєлоусовим невдовзі після того, як ми завдали масштабного удару дронами і ракетами по Києву в ніч проти 10 липня.

«Владімір Владімірович спеціально зв’язався з Андрєєм Ремовичем. Був дуже задоволений. Сказав, що ми блискуче показали всім силу російської зброї, те, що армії Росії немає рівних у всьому світі, коли завдали удару по столиці київського режиму», – повідомив один зі співрозмовників каналу».

Зауважимо: жодних військових чи прирівняних до них цілей уражено не було, як не було влучань у те, що вони називають «центрами прийняття рішень», проте прутіна настільки вштирує сам вид вогню і диму над Києвом, що це підказує ліки, які просто необхідно прописати звихнутому дзюдоїсту. Вогонь і дим над москвою безумовно матимуть на нього приголомшливий вплив. Він уже звихнувся на цих видовищах, але побачити щось таке просто в себе під боком і розуміти, що ось це все – відповідь на його живодерські нахили – вкрай важливий момент.

Крім того, дорогі москвичі не домовлялися за таку війну, і якщо вона прийде буквально на їхні вулиці, то вони нехай вголос і не скажуть свої думки про те, хто це все привів у їхній дім, але точно будуть про це думати. А якщо дідусь у такій ситуації ще й на кілька днів пропаде у своєму бункері, залишивши дорогих москвичів спостерігати приблизно те саме, що ми спостерігали в Києві, то це лише підвищить дозу ліків. Як відомо, всі заколоти і змови відбуваються у столиці, а самі лапті говорять про те, що все, що знаходиться за Садовим кільцем, – не москва.

І справді, дорогі москвичі абсолютно індиферентно ставляться до того, що в якійсь дірці Пензі згоріла підстанція місцевої ТЕЦ і місто залишилося без електрики. Згоріла та й згоріла. Не сильно їх чіпає й те, що підмосков’я та адміністративні околиці самої москви вже регулярно зазнають ударів дронів. Єдине, що їх у цьому справді засмучує, – то це закриті аеропорти. Їх зачіпає необхідність чекати на свій рейс, коли вже оплачено тур до КНДР чи Афганістану, наприклад. Час іде, а вони – хоч би в одному оці.

І що найцікавіше, тільки вищезгаданий захід має для курника свої лікувальні властивості. Щойно пацієнт перестає приймати такі ліки регулярно, його починає плющити на тему величі і настає неминучий рецидив тяжкої хвороби. Там дуже не люблять згадувати про те, хто, коли і як лікував їх у різні часи, але відкриті джерела показують хід цього лікування і наслідки пропуску чергової дози. Тут ми пропонуємо не заглиблюватися в деталі, а просто поглянути на лікарняну картку хворого так, як вона виглядає для решти світу. Отже, що світові відомо про те, як там у москви з пожежами? А ось як:

«1177 рік – Москву було спалено рязанським князем Глібом. Це перша зафіксована в літописах пожежа.

1238 рік – місто було спалено і розграбовано військами Батия під час монголо-татарської навали. Археологічні знахідки (шар вугілля та золи в Зарядді) підтверджують цю подію.

1293 рік – Москву знову було спалено під час походу ординського полководця Тудана (Дюденя).

1382 рік – місто було розграбовано і спалено військами хана Тохтамиша. За однією з версій, москвичі самі підпалили місто, щоб не віддавати його ворогові.

1571 рік – під час набігу кримського хана Девлет-Гірея москву було майже повністю спалено, вцілів лише Кремль. Це одна з найбільш руйнівних пожеж в історії міста.

1812 рік – велика пожежа Москви під час наполеонівської окупації. Пожежа знищила близько трьох чвертей міста. Історики сперечаються про причини: одні вважають, що підпал було організовано за наказом генерал-губернатора Федора Растопчина (можливо, з відома Кутузова), інші звинувачують французів чи випадкові обставини».

Про деякі з подій, наведених у цьому переліку, ми писали розгорнуто та докладно і просто уточнимо, що останній сеанс вогнетерапії справді влаштував генерал-губернатор, князь Растопчин. На відміну від тричі сфальшованої історії «росії», у Франції залишилася маса документів того часу, і частина з них зберігається в Музеї армії, розташованому в Будинку інвалідів. Експозиція, присвячена Наполеону, має просто величезну кількість автентичних документів, складених як самим імператором, так і його маршалами, генералами та офіцерами.

Так от, є безліч свідчень того, як сам Наполеон і його військові були вражені тваринними замашками росіян, які спалили масу будівель міста, в тому числі й ті, де було облаштовано лазарети з пораненими солдатами, звезеними туди після Бородінської битви. Все це настільки щільно задокументовано, що двох думок просто не може бути. Як немає сумнівів і в тому, що два століття перерви в прийомі ліків вже явно даються взнаки.

Словом, причин для дзеркальної відповіді більше ніж достатньо, і що найголовніше, станом просто на зараз саме так підлікувати курник може виключно Україна. У решти світу на це просто не вистачить духу. І всім уже досить добре видно, що чим довше зволікати з цими ліками, тим тяжчої форми набуде хвороба. А це означає, що до правильного висновку все одно доведеться дійти, але через більшу кількість смертей та крові. Тому…