Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
Щойно в будь-якому місці влада починає репресії проти опонентів, можна з упевненістю казати про те, що взято курс на авторитаризм, а коли ці репресії стають повсякденністю, то двері вже зачинилися ззаду, а той самий авторитаризм уже настав. Загалом природа репресій проста. Той, хто їх влаштовує, вже прийняв для себе рішення, що зміни влади він не бажає і не допустить. Простіше кажучи, він хоче померти на троні від старості. Ну, а репресії мають викошувати тих, хто міг би зазіхнути на цю владу словом чи ділом. Головне тут – навіть не бажання диктатора, а готовність державної машини обслужити ці інтереси.
Простіше кажучи, створено правовий механізм для запуску каральної системи, а охочих стати до лав опричників за будь-якого правителя і в будь-які часи буде хоч греблю гати. Далі – все просто: механізм репресій, запущений одного разу, набиратиме обертів. Залежно від психічного стану диктатора, швидкість процесу може бути різною – від темпу, що повільно розгойдується, до стрімкого кидка у стилі Камбоджі за «червоних кхмерів».
Причому динаміка процесу виражатиметься не лише в кількості тих, хто зазнає репресій, а й у розширенні причин, які стануть основою для їх застосування. Так, наприклад, щоп’ятниці в курнику відбувається урочисте поповнення списків «іноагентів» та «ворогів народу». Плюс до того, щоразу привід для включення до списків вказує на зниження порога чутливості навіть до натяків інакомислення. Якщо з самого початку під прес можна було потрапити за заклики до повалення влади чи щось подібне, то зараз можна отримати те саме за необережну усмішку в житті чи смайлик у Мережі. Це може коштувати п’ять і більше років реальної відсидки за віртуальну усмішку.
Але якщо мова заходить про масштаби репресій, то, безумовно, Китай перебуває поза всякою конкуренцією хоча б через чисельність свого населення. Але там є і якісний момент, який слабко програється в курнику і підозріло схоже – у трампівських США. Справа в тому, що Сі закручує гайки партійному апаратові, а Додік намагається всіх своїх прихильників підвести під знаменник MAGA, але через те що Сі поступово нарощував оберти з 2012 року і вийшов на режим тотальних репресій тільки у своїй третій каденції, то і розмах явища там значно вагоміший.
Далі будуть дані, зібрані виданням FT, але приблизно щось подібне видають і інші серйозні видання, і між різними публікаціями на цю тему немає особливих різночитань. Видання зазначає, що таких масштабних посадок партійних чиновників, як за нинішнього голови КНР Сі Цзіньпіна, в країні не було з часів Мао Цзедуна. Причому чим довше Сі залишається при владі, тим масштабнішими стають чистки. Під приводом боротьби з корупцією та порушенням дисципліни було порушено у 14 разів більше кримінальних справ під час третього строку Сі, який почався у 2023 році, ніж упродовж його другого п’ятирічного строку.
Просто для орієнтиру: за 11 із 13 років правління Сі, щодо яких є дані, близько 628 тисяч партійних функціонерів було притягнуто до кримінальної відповідальності і вони, ймовірно, отримали тюремні строки. Через те що йдеться про внутрішньопартійні процеси, то ці дані вдається отримувати манівцями, бо навряд чи можна очікувати, що комуністи прямо публікуватимуть дані про масштаби репресій. Прутінці досі тримають закритими багато даних про репресії сталінського режиму, щоб не показати нутро країни смачного пломбіру, а китайці вміють враховувати чужий досвід і застосовують його на свій лад.
(Далі буде)