Так, Міньсін Пей, професор кафедри держуправління в каліфорнійському Claremont McKenna College, вважає, що станом на 2024 рік у китайських в’язницях перебувало 1,69 млн ув’язнених. Тобто жертви чисток Сі становлять понад третину всіх тих, хто сидить за ґратами у китайських в’язницях. За його підрахунками, близько 7,2 млн членів Комуністичної партії Китаю (КПК) зазнали тих чи інших форм політичного, адміністративного чи судового покарання.
Серед них щонайменше 632 високопосадовці, які займають посади від заступника міністра або заступника губернатора провінції і вище. Вже невідомо, наскільки цей контингент йде за «першою категорією», в сенсі – під найвищу міру покарання, але саме чистки верхів, де може зародиться змова, дуже нагадують те, що практикував друг дітей і тракторів – Йосип Віссаріонович.
Але тут ідеться про репресії серед партійного та державного апарату, однак саме масові репресії повелитель панд почав зі збройних сил, які він вважав найреальнішою та найдієвішою загрозою своїй владі. З 2023 року Сі почав масштабну чистку в керівництві Народно-визвольної армії Китаю. В результаті репресій майже п’ята частина високопоставлених генералів, призначених самим Сі, зникла безвісти, опинилася під слідством або за ґратами. Такого не траплялося з часів «культурної революції», коли біснуватий Мао пускав під ніж кого завгодно і скільки завгодно просто від нудьги.
Декілька днів тому в Пекіні пройшов 5-й пленум ЦК КПК, на якому Сі виніс резолюцію про посилення партійного контролю, тобто – про посилення репресій. Воно й зрозуміло, адже через рік його мають обрати «вождем і вчителем» на четвертий строк всупереч традиціям, встановленим після смерті Мао, коли було вирішено змінювати керівництво КПК і країни кожні десять років – після двох 5-річних строків. Але Сі вже підходить до завершення свого третього, явно бонусного строку і, безумовно, не бажає залишати пост і після нього.
І, між іншим, йому цього робити вже й не можна, бо щойно влада вислизне з його рук, почнеться неминуче. Його притягнуть до відповідальності і за узурпацію влади, і за ті репресії, які він влаштував для того, щоб утримати цю владу й нікому не дати згадати про те, що він порушив правила, розроблені для партійної верхівки після смерті Великого Керманича. А зроблено це було саме для того, щоб партія не втратила елементів колективного управління і не скотилася до диктатури і, відповідно, до тих жахів, які були за Мао. Тому Сі розраховує піти на четвертий строк, якщо, звісно, його не винесуть з тронного залу вперед ногами, бо ходять чутки про його слабке здоров’я.
Сам Сі пояснює посилення нагляду боротьбою з корупцією та «серйозними прихованими загрозами всередині партії, держави та збройних сил», як ішлося в комюніке за підсумками пленуму. В ньому партійним кадрам було також заявлено, що в них є лише один вибір: повне підпорядкування керівництву або виключення з КПК – як мінімум. Але логіка підказує, що краще б Сі прямо сказав про те, що він усуває всіх тих, від кого виходить небезпека для його незмінної влади, бо з «корупцією» він бореться з самого першого дня своєї влади, а судячи з обсягів репресій, її стає дедалі більше. Хоча це сказано, але дуже завуальовано, мовляв, або повна лояльність вождю, або виключення з партії та подальші пригоди.
І тут час згадати Додіка. Насправді він виконує щось подібне, але будучи неосвіченим і розбещеним телепнем, він просто не здатний зосередитися на головному – утриманні влади, а натомість – загруз у власних звеличеннях. Проте він спробував влаштувати репресії проти своїх явних та уявних противників, а принцип вірності особисто йому, а не якійсь нісенітниці на кшталт Конституції або народу США, він артикулює практично постійно. Власне кажучи, всі його призначенці та висуванці можуть бути повними бовдурами або типами, за якими тягнеться жирний слід криміналу, хай поки що й не формалізованого, але особиста вірність – понад усе… А тепер погляньмо на картину в Україні просто зараз.