Лисий прилад (Частина 3)

Але в усьому цьому пейзажі важлива роль самого Горбачова. Він мав сидіти прямо на п’ятій точці і не рипатися, поки інші люди посилено працювали над програмою демонтажу внутрішніх конструкцій халабуди, відомої як совок. За це він теж отримав свій ґешефт від своїх, а від Заходу – «То вам седло большое, ковер и телевизор, в подарок сразу врУчат, а может быть вручАт».

Причому процес цей тривав не один день, а понад рік, і весь цей час ніхто навіть не смикнувся, щоб це припинити. Відомий усім ГКЧП став спробою невдах, скинутих з підніжки останнього вагона поїзда, який відходить, або встромитися у схему, або перехопити потоки. Але в них нічого не вийшло не тільки тому, що всередині спертися не було на кого, бо ключові постаті (і Горбачов) були в темі, а й тому, що та сама рука, про яку ми вже згадували, діяла швидко, чітко і найвищою мірою професійно. І ось що найголовніше: і Горбачов, і всі ті, хто гнав десятки мільярдів на Захід, вже самі бажали повалення совка для того, щоб замести сліди та уникнути будь-якої відповідальності за те, що вони стали володарями величезних статків. Смерть совка їм була потрібна навіть більше, ніж зовнішнім силам, і вони – впоралися.

А тепер пригадаймо, де були розслідування з приводу гігантського розкрадання совкової скарбниці? На Заході виловлювали колишніх партійних та конторських діячів, які пішли туди з касою? Ні! Все минуло так, як і планувалося спочатку. Причому тут ще дуже велике запитання, хто під кінець більше хотів загибелі совка, – Захід чи ті товариші, які все робили власноруч. Зауважимо, що весь цей час Горбачова могли знищити стільки разів, що від нього навіть окулярів не залишилося б, не кажучи вже про Раїсу Максимівну. Але Горбачов був універсальним інструментом, він просто дав можливість відпрацювати потрібним людям, які винесли з хати все цінне. Грубо кажучи, він просто стояв на шухері і за це отримав усі ніштяки, якими користується все життя.

З путіним усе трохи інакше, хоча і в тій самій схемі. Є думка, що Єльцин все ж таки спочатку хотів будувати якусь демократичну державу європейського типу, але дуже швидко вперся в ту саму стінку, що й Горбачов. Для цього треба було багато часу, і головне – інші люди. Він зрозумів, що народець йому дістався рабський і бидлуватий. Приводити його до тями – марно. Між іншим, задовго до Горбачова та Єльцина ці ж думки висловлювали і Петро 1, і Ленін, і маса верхнього прошарку імперії між ними. Вони вважали, що народ їм дістався – погань, злодій та сволота. Це підтверджує безліч письмових джерел, і сперечатися з цим немає сенсу. Тож Борис Миколайович втратив найменші ілюзії ще в 1993 році, взявши курс на диктатуру. Є думка, що розвал рф було припинено зусиллями Заходу саме під постать Єльцина. Тільки через це йому пробачили стільки, що це просто не могло не впасти у вічі. Але незабаром він сам зрозумів, що нічого хорошого з цього лепрозорію не вийде, а тому залишив по собі «закладку» – певну заготовку, яка поверне ситуацію в літо 1991 року, коли маховик відцентрової машини вже розривав саму рф. Цією закладкою виявився відвертий покидьок, збоченець та клептоман путін. Єльцин просто не міг не знати про його пітерські «подвиги». Він обов’язково читав особисту справу німецького «завклубом» і розумів, що, залишивши країну під опікою цього виродка, він поверне неминучий рух історії на демонтаж останньої і найкривавішої імперії. Ситуація стала розвиватися за довгою, але вже відпрацьованою схемою. Знову піднялася ціна на нафту, і якщо Еміратам, Норвегії, Саудівській Аравії чи комусь подібному це дало імпульс для внутрішньої перебудови та поступу в майбутнє, то для совка і рф це – сильний каталізатор внутрішнього гниття. Високі ціни на нафту випалюють нутрощі країни краще за ядерну зброю, що й не забарилося.

Але путін – не чистоплюй Горбачов. Він – відвертий бандит, який заради наживи готовий грабувати всіх, насамперед – своїх. В арештантських колах таких людей називають «щурами», бо там факт крадіжки вітається та поважається, але красти у своїх – не можна. Путін краде у своїх, або ж населення рф давно не вважає «своїми», це вже – тонкощі п’єси.

Тому саме путін став ідеальним інструментом руйнування рф. Він і кришує розвал, і сам його виконує, аж до створення потоків відведення награбованого і «схронів» награбованого саме на Заході. У принципі, путін є ідеальним інструментом внутрішньої ліквідації рф. Достатньо подивитися на те, що відбувається просто зараз. Слідом за ліквідацією цілих секторів економіки путінські холуї тепер почали рубати внутрішні зв’язки. Навіть найбільш упороті «запутінці» завили від того, що зараз відбувається внаслідок блокування сегментів Мережі. Лягають банки, авіакомпанії та промислові підприємства.

Тож цей пацієнт несе хаос не тільки назовні, а й всередину власного лепрозорію. Завдання Заходу зводиться тепер до двох простих речей. Перша – купірування зовнішнього напрямку Хаосу, що виходить від путіна, концентруючи його руйнівну енергію всередині країни. І друга – вберегти цей інструмент від ліквідації до того, як обвалиться весь цей двоголовий курник, бо другого такого красеня – просто не знайти. Мало того, що він руйнує країну відкрито і не соромлячись, то він саме цим і подобається населенню, від якого почергово плювалися всі, від Петра 1 і до путіна Останнього.

І остання чудова властивість, яку має путін. Тільки-но впаде рф, цей самий процес стане смертельним і для самого путіна. Тобто ліквідація буде чистою та тотальною при тому, що все накрадене ним бабло вже під ковпаком Заходу. Словом, зараз ми спостерігаємо роботу унікального за своєю винятковою ефективністю інструменту руйнування. Кінцівка буде епічною і навіть дещо театральною, гурмани довго обсмоктуватимуть дрібні деталі цього феномену, а тому – дивимося уважно, такого ніхто до нас не бачив і більше ніколи не побачить.